Епілог

Сьогодні спливає термін оренди квартири. Рівно рік тому я підписала контракт зі Службою міжпортальної розвідки. Цей рік став для мене особливим: повним захоплюючих пригод та знайомств. І, якби мені запропонували пройти все це знову – я, не роздумуючи, погодилася б. Все це того було варте! 
Єдине, що залишило гіркий осад - це події пов'язані з Артоном Гольдміндом, адже я відверто йому симпатизувала і не очікувала від нього таких підступних дій. Над ним та лордом Тамієром відбувся суд. За скоєні ними злочини їх обох було ув'язнено на п'ятдесят магічних років із забороною займатись будь-якою діяльністю пов'язаною з магією. 
Вийшовши заміж за Мирака я все-таки погодилася стати королевою драконів і тепер ми живемо з ним на два світи. У людському світі ми відкрили з ним власне івент-агентство під назвою «Аметист». А у світі драконів він продовжує керувати, як представник панівної династії та паралельно вирішує міжсвітові конфлікти. 
Ну і, звичайно, не можу не відзначити, що отримана мною від СМР обіцяна квартира стала приємним бонусом до всього вищесказаного. До речі, в ній ми й оселилися з чоловіком, якого в людському світі я кличу Каримом.
Сьогодні я збираю свої речі для того, щоби перевезти їх у власне житло. А ця квартира з дзеркалом-порталом так і залишається штаб-квартирою Служби міжпортальної розвідки. Враховуючи успішність виконання людьми різноманітних спецоперацій, керівництво СМР прийняло рішення продовжувати вербування представників нашого світу, щоб і надалі забезпечувати мир між усіма магічними світами. І з хвилини на хвилину тут має з'явитися Ельза Вейронокс якраз для того, щоб протестувати нового кандидата на можливість проходження служби в СМР.
- Вже зібралася, Дар'є? - спитала начальник відділу кадрів, заходячи у квартиру.
- Так, це остання коробка. - вже прямуючи до дверей, сказала я.
Спадкова відьма зараз виглядає точнісінько, як у першу нашу з нею зустріч: закутана в довгий строкатий халат з квітковим малюнком, поверх якого одягнена сіра в'язана кофта з великими ґудзиками, а на носі в неї надіті квадратні окуляри в товстій оправі. Одним словом, ріелтор Луїза Василівна у всеозброєнні і готова завербувати нового агента для Служби міжпортальної розвідки.
- Ну пішли, я запущу для тебе ліфт, поки потенційна кандидатка складає іспит із забігу. - виходячи зі мною у вестибюль, сказала відьма і натиснула потайну кнопку в стіні.
- Дякую, Луїзо Василівно. - відповіла я, заходячи в кабіну ліфта і запитала. - Ну як, кандидатка вкладається в норматив?
- Вкладається, але твій рекорд поки що ніхто не побив. - дивлячись на свій годинник відповіла відьма.
Якраз, коли я натиснула на кнопку першого поверху на майданчик вибігла захекана рудоволоса дівчина і, побачивши ріелтора, вимовила слова, які колись говорила я сама:
- Добрий день! Луїзо Василівно, чи часто тут ліфт ламається?
- Що ти, Надійко! Це вперше за весь час, що я займаюся здаванням цієї квартири. - сказала начальник кадрів Служби міжпортальної розвідки, підморгуючи мені в стулки ліфта, що закриваються.

Від автора
Ну от і все, любі мої читачі! Дуже сподіваюся, що ця книга змогла підняти настрій та відволікти вас від важкого сьогодення. Вірю, що все це скінчиться нашою Перемогою і ми повернемось до нормального життя. Будемо жити, мріяти й любити!!!
Від себе хочу подякувати за терпіння всіх, хто читав у процесі написання й ділився своїми думками та емоціями – це дуже надихало та окриляло авторську душу. Для мене було так зворушливо читати ваші коментарі! І, звичайно, спасибі всім, хто ще прочитає та напише свій відгук у майбутньому та поставить лайк цій книзі.
Буду щаслива і надалі бачити всіх вас серед своїх читачів. Мною заплановано ще безліч історій, як у жанрі сучасного любовного роману, так і в стилі гумористичного фентезі. До скорої зустрічі…

                                                                              З любов'ю ваша Аврора Дейнеко