На цей раз я знайшла дорогу дуже швидко. І ось уже стукаю у двері з табличкою «Артон Гольдмінд – Головний представник світу гномів у СМР».
- Заходьте...- почулося з того боку.
Опинившись у кабінеті, я застала «Ворчуна» за процесом створення «чогось».
- А, це ти, бунтарко, - відірвавшись від свого заняття, промовив гном і додав. - Проходь, проходь, я приготував тобі персональний «Еліксир дійсності». І Артон простягає мені колбу з рідиною темно-помаранчевого кольору зі словами:
- Нумо, випий.
- Ви знаєте, напевно, не варто. Я й так уже не сумніваюся, що це не сон. – вимовляю я.
- Не сумніватись і бути у чомусь впевненим – це дві великі різниці! – повчально сказав «Ворчун» і, сунувши мені в руку еліксир, промовив:
– Випий!
Гаразд, їм тут видніше, подумала я і випила вміст колби. На смак – все той же вермут, тільки набагато міцніший. І тут почалося найцікавіше: з'явилося відчуття «нереальної реальності», якщо можна так сказати.
Я розумію, що тіло зараз перебуває в стані сну, але моя свідомість при цьому не просто не спить, вона, ніби тепер сама по собі.
- Ну, що скажеш? - склавши руки на грудях і уважно придивляючись до мене, спитав гном.
- Неймовірно! – все ще звикаючи до нових відчуттів, говорю я.
- Так і має бути, а точніше так мало бути і після першої дози Еліксиру дійсності! - було сказано з явним докором на мою адресу.
- А чому він не подіяв уперше? Чи це не вдалося з'ясувати? – питаю я.
- Ображаєш! – невдоволено пирхнув «Ворчун» і, вмостившись за своїм столом, продовжив. - Уся справа в твоїй крові, як я, втім, і гадав. Вона по-різному діє на речовини з чотирьох магічних світів: гномів, відьом, перевертнів та ельфів. Я провів безліч дослідів. У деяких випадках відбувається реакція заміщення, в інших обміну, а іноді твоя кров виступає каталізатором – прискорюючи хімічні реакції.
– І що це дає?
- Молодець, дивишся в самий корінь! Можливо, завдяки тобі я зможу зробити прорив у міжпортальній науці та вирішити проблему, яку до цього не вдавалося вирішити нікому! – натхненно говорить Артон.
- А в чому суть проблеми? – уточнюю я.
- Суть у тому, що після завершення багатовікової війни між п'ятьма магічними світами було ухвалено рішення тимчасово закрити кордони для відновлення магічних балансів. Але, коли спробували поновити зв'язок між світами – нічого не вийшло. І тепер для того, щоб мешканцям одного зі світів потрапити в інший, доводиться користуватися міжпортальними коридорами – дзеркалами. Їх лише одинадцять: по одному у кожному з п'яти магічних світів; п’ять екземплярів у людському світі; і ще одне дзеркало є у Головній конторі СМР. Але користуватися ними можна лише в екстрених випадках, тому що кожне переміщення потребує великих енергетичних затрат. Крім того, що я являюсь Головним представником світу гномів у СМР, я ще очолюю Цех міжпортальних розробок. Цей Цех уже багато років намагається знайти спосіб відновити зв'язок між магічними світами. Але тепер, завдяки тобі, я сподіваюсь вирішити цю проблему.
– Яким чином? – питаю я.
- Докладно вивчивши, яким чином твоя кров впливає на магічні речовини кожного світу, я спробую виготовити універсальний засіб для міжпортального переміщення.
- І що потрібно від мене?
- Твоя кров, зрозуміло.
- Вся?! - якось поспішно вирвалося.
- Ні звичайно! – фиркнув гном. – Мені потрібно буде взяти ще кілька проб, а коли я вичислю потрібну мені формулу – твоя кров більше не знадобиться.
Фууухх... А то я вже хвилюватись почала. Поки Артон брав у мене кров для подальших досліджень, я вирішила дещо уточнити:
- А чому в нашому світі аж п’ять дзеркал?
- Приблизно сто років тому керівництво СМР вирішило провести експеримент: з метою економії магічних ресурсів через міжпортальний коридор пропустили людину. Досвід пройшов успішно. Людина не просто вижила, виявилося, що для її переміщення знадобилася мінімальна кількість магічної енергії. З того часу СМР вербує людей до виконання ними різноманітних завдань: збір інформації, передача послань у філії СМР та багато іншого – закінчив своє пояснення гном.
- Скажіть, Ви весь час кажете, що магічних світів п'ять, але мою кров Ви перевіряли на речовинах лише з чотирьох світів: гномів, відьом, перевертнів та ельфів. А який п'ятий світ?
- Драконів. – відповів гном.
- Ого! Вони також існують? - вимовила я запитання, а потім зрозуміла, як безглуздо воно прозвучало.
- Тобто існування всіх інших магічних істот тебе не так дивує? – із сарказмом запитав «Ворчун».
На що я вирішила промовчати.
– Ще як існують! Вони якраз і виграли війну і тепер вважаються вищими створіннями в ієрархії магічних істот. А ткож єдиними, хто може безперешкодно переміщатися в інші світи.
– А хто є нижчими істотами? - вирішила поцікавитися я.
Але по тому, як Артон зам'явся з відповіддю, я й сама здогадалася, хто… Але він все ж відповів: