Алекса
- З поверненням, доню, - мама поводиться підозріло, ні, улесливий тон це її, але щось змінилося після інциденту з Кейтлін. - Я так скучила!
- Привіт, мамо, я теж, - ділитись останніми новинами про стосунки не збираюсь, бо не впевнена чи жінка готова буде їх сприйняти.
- Як з’їздили?
- Добре, всі документи підписані, думаю все буде чудово.
- Доню, - зітхає мама, - я не хочу ходити довкола, тільки скажу, що Вільям тобі не пара. - Я витріщаюсь на неї.
- Тобто?
- Ну, зрозумій, Вільям доволі специфічний хлопець, я вже тут близько року, а він на мене вовком дивиться, ну невже тобі буде приємно, коли твій хлопець не буде мене поважати?
- Агов, мамо, ти чого розійшлась? Нічого між нами не може бути. - Брешу.
- Правильно, - хитає головою мама, - у нього є багато друзів, до речі, - зупиняю мамину проповідь, хитаючи головою.
- Досить, мене не треба сватати мамо.
- Ну я ж як краще хочу! - Продовжувати слухати мамині балачки не збираюсь, так само як і розповідати їй деталі поїздки, адже поки і сама не впевнена на що погодилась, швиденько розпаковую валізу і збираюсь на роботу.
Прибувши до офісу, складається враження, що всі навколо вже знають, що трапилось у відрядженні, хоча я, ймовірно, себе накручую. Прямую до кабінету і, відчинивши двері, помічаю розкішний букет червоних троянд, подумки згадую Вільяма. Проте, поглянувши у прикріплену записку розумію, що це не від нього. І як написано законом Мерфі, до кабінету входить Леджер.
#5369 в Любовні романи
#2282 в Сучасний любовний роман
#1273 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 21.06.2024