Chapter 16

Вільям 

Прямую за батьком до вітальні, розуміючи, що розмова буде не з простих. Зараз маю вибір: або розповісти правду, або далі продовжувати вигадку ніби між нами з Алексою щось є. Батько сідає на диван, запрошуючи мене. 

- Послухай, сину, я поважаю будь-який твій вибір, але Кейтлін, чи не здається тобі, що вона буде доволі вигідною партією?

- Тату, припини, ми не в магазині, - дратуюсь, - я ніколи не збирався на ній одружуватись, - Кейт це точно не дівчина з якою я хотів би провести решту життя. 

- Зрозуміло, а як щодо Алекси, - іронічно усміхається батько, - згадую, що ти був скептично налаштований як до її матері, так і до неї. 

- Ну до її матері я все ще скептичний, але з Алексою, воно якось само трапилось, - стараюсь вдавати правдоподібність. 

- Вільяме, я може і старий, але не дурень, - зітхає батько, - піди і попроси пробачення перед дівчиною, за те що використав її. 

Стає до біса соромно, тільки він вміє сказати так, що я, дорослий чоловік, хочу запхати голову у пісок. Тому я піднімаюсь до дівчини у кімнату, проте тут пусто, вирішую залишитись аби дочекатись її та поговорити, але тут стається дещо несподіване. Двері прочиняються і переді мною стоїть бісова модель Ангелів Сікрет. Довгі ноги, струнка талія, підтягнуті груди, Fuck, вона така спокуслива, на хвилинку затримую погляд на її трійці і про себе матюкаюсь, де, блять, ділась моя витримка і чому мені хочеться її прямо зараз? Алекса ховається за дверима, а я переводячи погляд, беру з ліжка рушник і прямую до ванної кімнати, не відмовляючи собі у задоволенні подивитися як переливається її ідеально гладка шкіра, колихаються груди, а очі кидають у мене блискавки. Почуваюсь наче перший раз залишився із дівчиною на одинці, поспіхом вибачаюсь і прямую до дверей, бо розумію, що моя витримка не вічна. Чорт! Бісова Саша з ідеальним тілом.