Chapter 15

Алекса

У повному шоці. Ні, у повному ауті прямую до кімнати. Що це, бляха, було? І чого придурок Леджер так класно цілується? О ні! Ні, ні, ні. Забудь про це, про його м’які та вмілі губи. Знімаю одяг та прямую до ванни, холодний душ трохи остужує сплутані думки та освіжає голову. Якого біса він мене поцілував? Мені у житті не вистачає тільки його довбанутої нареченої, яка здається на повному серйозі вірить, що я забрала у неї хлопця. Розумію, що забула рушник, тому виходжу з кімнати, щоб витерти тіло. 

- Fuck, - кричу, Леджер сидить на моєму ліжку, а я повністю гола, - що ти тут робиш?! - залітаю назад у ванну, так і залишившись без рушника. Серце шалено стукає. 

- Тримай, - прочиняє двері Вільям, даючи мені рушник, і я поспіхом обгортую тіло. - Ой, та припини, чого я там не бачив, - відмахується хлопець, проте це зовсім не пов’язується із його зовнішнім виглядом. Очі збільшились та потемніли. - Пробач, - усміхається, - двері були відчинені, зайшов перепросити за інцидент унизу. 

- За те що підставив перед своєю підстріленою дівчиною? Чи перед батьками? Чи за те, що просто використав? - стараюсь щоб мій голос не тремтів, бо я все ще у рушнику, а Вільям поруч. 

- Я не хотів, справді, то був єдиний спосіб аби відв’язатись від Кетті. 

- Кетті, - глумлюся я, - якщо я потім залишусь із вицарапаними очима - тобі не жити. 

- Припини, - зітхає, - нічого вона тобі не зробить. Кейтлін із тих дівчат хто далі погроз - не заходить. У будь-якому випадку я можу надати тобі охорону, якщо ти боїшся, - усміхається. 

- Дякую, ще мені наглядачів бракувало. 

- Мені справді шкода, що так трапилось, але ти була чи не єдиним варіантом аби від неї позбавитись. 

- Дуже доросле рішення, Вільяме, - закочую очі, - можеш іти, ти вже і так достатньо побачив і спробував, - на що Леджер повертається і прямує до дверей.

- До речі, класні груди, я думав, ти шкарпетки підкладаєш, - каже, на що перша банка, яка попала під руку летить у нього, проте той вже зачиняє двері.