Chapter 13

Алекса

Мені зовсім не хочеться бачити жалості в очах Леджера, тому стараюсь перевести тему на більш буденну, як от розмова про роботу. Чорт би побрав тих молюсків, аби я ще раз у житті їх їла. Проте тепер бачу, що у Вільма все таки є серце і він не бездушний. Проблема в тому, що він бачив мене слабкою, і тепер натура стерви помалу розпадається. 

- Може тобі заїхати у магазин щось купити? - досить бути таким турботливим, Леджер, поверни вже собі маску бедбоя. 

- Нічого не треба, я впорядку. 

- Ти впевнена?

- Так, дякую. 

Заходимо додому разом, і тут мене знову чекає неприємний сюрприз, гості: теперішня чи колишня мого брата та її родина. Мій зовнішній вигляд зовсім не схожий на те, що я готова до гостей, проте бачу, що і вони мене не чекали. 

- О, повернувся, і знову з нею, - пафосно хмикає Кейтлін. - Я ж казала, мамо, що вони сплять. 

- Перепрошую? - зупиняюсь на сходах.   

- Бачиш, мамо, ось так виглядає нова дівчина Леджера, - мало не заливається сльозами блондинка, - він проміняв мене на неї!

- Що ти верзеш? - обурююсь. 

- Вільяме, як ти міг? - гаркає матір Кейтлін, - невже ти справді готовий проміняти Кетті на оце заморське посміховисько? - обмацує мене поглядом. 

- Чого мовчиш, скажи щось! - гукає Кейтлін. 

Я кидаю погляд на маму, яка застигла у мовчанні і шоці одночасно, на Ліама, погляд якого дуже дивний і на Вільяма, щелепи якого міцно стиснуті. Всі у кімнаті стоять напружившись і тут відбувається те, чого не очікував ніхто, а найбільше я.