Амелі

П'ята глава

  Старенька зайшлася риданнями і впала перед ними на коліна:

- Я прошу вас!

  Райлі підбігла до неї і стала заспокоювати, перед тим посадивши назад в крісло. Та Шилдс незворушно стояв, а далі взагалі вийшов з кабінету. Коли повернувся, попередньої гості вже там не було. 

- Вона вже пішла?

- Знаєш, не всі народжуються такими впевненими і правильними. Ти хоч раз в житті відчував той стан, коли в твоїй голові стільки думок, що вона от-от розірветься?

- Ні. Я такого не вживаю. 

- Дуже смішно.

- Не вживаю, але міг би себе до такого довести.

- Так отож. А не всі можуть це контролювати.

  Трохи помовчавши, Деніел продовжив:

- Якщо ми дійсно хочемо допомогти, то маємо знайти вбивцю. А далі вже най суд вирішує. 

- Нам з тобою її не зрозуміти. В нас немає дітей. А якщо вони народяться особливими? Ми би на її місці вели себе таким же чином.

- Мабуть. Що в нас на даний момент? - він перевів погляд на дошку з написами і фотокартками, - Кандидат з мотивом... Кримінальний авторитет, що позичив гроші… Подруга, що закохалася в її клієнта… Ну і Шон з людиною в масці вовка. Думаю, нам потрібно заїхати в одне місце.

- Куди?

- Сама побачиш. 

- Добре, але сьогодні ми на машині їхати не будемо. Мені нарешті доставили мого вірного “коня”. Навіть не знаю, як я раніше без нього обходилася. 

- Що ти маєш на увазі?

- Ми поїдемо на мотоциклі, чи ти боїшся пускати жінку за кермо?

- Так он хто це з самого ранку розбудив ревом двигуна чергового. А я буду сидіти ззаду і ніжно притискатися до своєї спини?

- Саме так. Головне тримати ногу на місці і не обпектися об вихлопну.

  Шилдс спочатку скептично на неї подивився, але згодом додав:

- Якщо у тебе є другий шолом, то поїхали, я покажу дорогу.

- От і прекрасно, - посміхнулася Райлі і вони вдвох попрямували на стоянку біля відділку.  

---

- Ти точно не помилився адресою? - поцікавилася Магнусен, коли паркувала мотоцикл навпроти секс-шопу.

- Ні. У цієї мережі один власник. Запитаємо, хто замовляв костюми для “перевтілень”.

  Зайшовши в середину, їх зустрів, дещо через міру солодкою, посмішкою мужчина старших років.

- Що вас цікавить? Чи ви зайшли просто подивитися? Можливо, я можу вам щось порадити?

- Щось домінантне, для перевтілень - відповів Деніел.

- А! Любите давати дамі волю? Розумію. Важка робота, багато підлеглих? Хочете самі розслабитися і підкоритися?

- Так, саме так, - продовжив Шилдс.

- Тоді в мене для вас широкий вибір…

  Та не встиг він договрити, як його перебила Райлі:

- Ми детективи. Зайшли до вас у справі, а не за покупками. 

   Весь настрій сповз з обличчя продавця і він уже без зайвого ентузіазму слухав далі. 

- Нас цікавить костюм для перевітлень в персонажів казки “Червона шапочка”. А саме, маска вовка. Хтось у вас замовляв щось схоже?

- Зараз, подивлюся, - він став вводити якісь дані до пошуку серед замовлень, після чого додав, - Ось. Дві покупки. Комплекти з двох костюмів. Один з них, для вовка, з маскою і натуральним хвостиком соболя. 

- А з вовчим хвостом немає? - поцікавився Деніел.

- Ні, він не такий розпушений, - з видом експерта, відповів продавець, - Його можна вставити…

  Знову не давши йому договорити, детектив перебила питанням:

- Імена замовників можна подивитися?

- Так. Секундочку… От, Крістіна Ротвайн і Мел Кларк.

- Можете видрукувати нам дані про покупки?

- Звичайно.

- Потрібно заїхати в гості до нашої знайомої білявки, - кивнув Деніел напарниці, - В нас, як мінімум, запит від “грінпісу” для ордеру...

---

  Уже з вечера отримали ордер на обшук. Двері ніхто за, вказаною в квитанції на покупку, адресою не відчинив. Проте це не зупинило детективів і групу слідчих. 

  Через пару годин обшуків, один з групи медекспертів підійшов до детективів із згорнутим пакетом в руках. 

- Ось, в підвалі, він був у сховку в підлозі під шафою. 

- Що там?

- Костюм вовка. З маскою.

- Прекрасно. Несіть на експертизу. А ми зачекаємо на власницю.  

---

  Зранку, тільки розвиднілося, перед будинком зупинилося авто, з якого вийшла особа в темних окулярах і з купою пакунків у руках. 

  Довго і, дещо, нервово перебираючи ключі, вона все-таки дістала потрібний і стала відчиняти двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше