РОЗДІЛ 41. АМІДА

Не знаю, чи можна довіряти Беті. Колись я вже довірилася незнайомці, і потім пошкодувала про це.

— Що робитимемо? — запитала я.

Філ запропонував вирушити до Діремса. Мені ця ідея не надто сподобалася — здавалося, він щось приховує від нас.

— Філе! Ти не збираєшся нам нічого розповісти? — запитала я, намагаючись зрозуміти, що ховається за його мовчанням.

Він похитав головою, заперечуючи.

— Добре, але пам’ятай, що ми твої друзі. Що б ти не приховував, ми все одно дізнаємось, — сказала я, намагаючись не давати волі емоціям.

— Нам треба йти до Габріели, — продовжила я. — У нас немає іншого вибору. Якщо підемо до гномів, нам доведеться приховувати, хто ми є насправді. А вони не люблять, коли їм брешуть.

— Ми довго йшли сюди, а тепер ти пропонуєш витратити ще стільки ж часу, щоб повернутися до Габріели? Заради чого, Амідо? Жодної гарантії, що вона зможе позбавити нас цих сил, — сказав Сар.

— Вона зрадила нас і ненавидить мене. Але якби хотіла вбити, то зробила б це вже давно, — відповіла я, стримуючи емоції. — Мені вона не подобається, але двічі врятувала мені життя. Це вже щось. Так, я розумію, що вона використовує мене, але й я використовую її. Думаю, зараз краще відпочити, а вранці вирішимо, що робити далі.

Ніч минула тихо, але я не могла перестати думати про слова Бети. Чому вона сказала, що ми маємо піти до міста пізніше, якщо воно справді безпечне місце?

І ще й Філ... Його поведінка не давала мені спокою. Я не хотіла витягувати правду силоміць — нехай скаже сам, коли буде готовий.

Зранку ми знову почали обговорювати, куди вирушати далі. Я наполягала на своєму, і, здається, всі вже були виснажені від цих суперечок.

— Я все ж вважаю, що нам потрібно йти до Лейгрода, — мовив Філ.

— Підтримую, — різко додав Сар.

Мене охопила злість. Я не знала, що робити, якщо вони продовжать стояти на своєму.

— Чесно кажучи, хлопці, я б не ризикувала, та й дорога туди — невідомо, скільки часу займе, — сказала я.

— Е-е, можливо, є швидший спосіб дістатися до Лейгрода, — несподівано промовив Сар.

— Що ти маєш на увазі?

— Я говорю про свої здібності. Це може здатися безглуздо, але коли я викликав смерч, я відчув, що можу керувати потоками вітру. Тож я спробую спрямувати потік до Лейгрода, і ми полетимо.

Це звучало божевільно! Звісно, я не сумніваюся в силах Сара, але не впевнена, чи справді ми зможемо долетіти до Лейгрода. Після кількох хвилин суперечок ми все ж вирішили спробувати.