Аміда

РОЗДІЛ 24. АМІДА

Я сиділа та намагалася перемістити маленький шматочок паперу, але все було марно. «Можливо, моя сила зовсім не в цьому. Як же я змогла перемістити камінчик у лісі?» — подумала я і продовжила з усіх сил концентруватися. Заплющивши очі, я уявила, як шматочок паперу переміщується по столу. Коли я розплющила очі, то мені здалося, що він трохи перемістився. Трохи зрадівши, я зрозуміла, що з таким прогресом у навчанні зламаю двері не скоро. Але все ж намагалася це робити знову і знову.

Виходило погано, можливо, тому що я хвилювалася за Сара та Філа. «А раптом Сар дізнається, що я можу бути причиною майбутньої катастрофи?» — подумала я, з острахом уявляючи, що могло з ними статися.

Від самотності реально можна було втратити голову. Незважаючи на те, що останнім часом я з Саром не дуже ладнала, згадувалися моменти, коли він був поруч, коли ми разом лежали й дивилися на нічне небо. Я дуже його цінувала.

Через деякий час зайшла Габріела з їжею.

— Я бачу, ти намагаєшся розвинути свої здібності, але послухай, навіть мені знадобилися роки, щоб моя сила досягла певного рівня. А про тебе й говорити не варто, — глузливо сказала вона.

— А… може, я інша? Не така, як ти. Сильніша.

— Амідо, не мели дурниць.

Я відчула, як вона нервувала і навіть не наважувалася глянути на мене.

— Подивися мені в очі, — наказала я. — Тобі страшно? Через це ти мене тут тримаєш? Як думаєш, що буде, коли я досягну майстерності? Я знищу тебе, і мені більше не знадобиться твоя частина сили.

— Не зовсім так.

Я вперше побачила настільки сумну Габріелу, що вона ледь не плакала.

— Я припустилася великої помилки, коли віддавала частину сили тобі. Через це у тебе може бути велика сила. Станеться щось погане, Амідо, і винною буду я та ти. Я намагаюся щось виправити, але якщо ти цього не зрозумієш…

Я хотіла ще багато чого в неї розпитати, але вона пішла. Не думала, що це так вразить її. Ті емоції… Вона була налякана та стурбована. Вперше бачу Габріелу такою. Вона ледь стримувала сльози.

З одного боку, мені її шкода, а з іншого — я все ще ненавиджу її. А можливо, я й повинна сидіти тут. Можливо, Габріела таким чином намагається врятувати світ. Але ні, вона не може бути настільки доброю. Вона просто використовує мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше