Глава 9. Тільки істинна

Голова розколювалася. Життя в цьому світі в мене скоро спричинятиме алергію — що не день, то мігрень. Я лежала на ліжку — м’якому, майже невагомому. Який зручний матрац, треба сказати, ортопедичний? І подушки, ніби із самих хмар. І коли тільки встигла купити нові, взагалі не пам’ятаю…

— А я їх і не купувала, — промичала самій собі в думках, — їх за мене поклали, збили й підготували до сну. Подушки, не думки. Єдине, чого я справді не пам’ятала, так це як опинилася на цьому приголомшливому матраці та подушках.

— О, ти прокинулася, — відгукнулася Еллі, яка вальяжно лежала на бордовому дивані праворуч від ліжка. Дівчина сперлася на подушки й гортала якийсь журнал або щось схоже на наші земні глянці.

— Що читаєш? — Запитала я, сідаючи на ліжку. Поруч на тумбочці послужливо чекав стакан із водою, до якої я миттєво присмокталася.

— Пліткарку, — кинула Еллі, не спромігшись навіть повернутися — зовсім як удома почала почуватися. — Тут публікують різні плітки, новини нашого Кароса. Відбір наречених, звісно, у центрі уваги.

— А наші фотографії там є? — Із цікавістю запитала я.

Загорнулася в ковдру і, не випускаючи рятівну склянку з водою з рук, підійшла до служниці. Вона поділилася журналом, показуючи розворот, на якому зображували двох братів Шерідан:

«ШЕРІДАНИ ШУКАЮТЬ ДРУЖИН

Кореспонденти Пліткарки змогли взяти інтерв’ю в одного з братів, фрейка Фелікса Шерідана, де він поділився тим, що його серце вільне. Чи шукатиме він дружину серед земних дівчат, як його брат, чи красуні Жорзеса зможуть окільцювати найбажанішого холостяка континенту? Читайте інтерв’ю на сторінці 15."

— Найбажанішого? Фелікс? — Запитала я здивовано. — А хіба не імператор — найбажаніший? Звучить логічно.

Еллі подивилася на мене через плече, потім видихнула і все ж таки зволила опустити ноги з дивана, рухаючись праворуч. Я змогла сісти поруч, продовжуючи попивати водичку.

— Кілька років тому імператор уже проводив відбір, — поділилася Еллі. — Але я тобі нічого не говорила!

— Я — могила, — показала їй, як застібаю рот, закриваю на ключ і викидаю його. Але навіть без цієї ритуальної дії Еллі була готова все розповісти — та ще пліткарка, як виявилося.

— Короче, він був куди милішим на той час, — розповідала Еллі. — І такі ж тексти були на його адресу. Імператор, красунчик, усе таке. Дівчина тоді перемогла… з ім’ям таким, ніяким абсолютно — що він тільки знайшов у ній? Мелісса або Мінта, якось так, я запам’ятала, що заспокійливо звучало.

Я слухала на всі вуха, вбираючи бажану інформацію швидше, ніж воду, яку пила до цього. Чому мене це взагалі так хвилює?

— Так ось вони не змогли бути разом, — підсумувала Еллі, прицмокнула губами та схрестила руки.

— А, чому? — Не дуже зрозуміла її реакції.

— Він її заморозив, га? — Як найсвіжішу плітку видала мені Еллі. — Не на смерть, не переживай, але варто було йому тільки доторкнутися до неї без рукавичок, як усе — дівчинка в айсберзі. Кілька разів фрейк Шерідан рятував їх, звісно, але на тому справа й закінчилася. Після цього наш імператор таким сухарем став. Ні в Пліткарці, ні в жодних медійних заходах участі не бере. Від людей шарахається.

— Не дивно, — зауважила я. — А це виліковне взагалі?

— Не знаю, — знизала плечима Еллі. — Кажуть, що тільки справжнє кохання розтопить цю перешкоду, але це так, чутки серед нетитулованих на ринку. Я знаю інше, — вона перейшла навіть на шепіт, через що мені довелося присунутися до неї ближче. — Якщо в нього не з’явиться спадкоємця в найближчий рік, то його імператорський титул віддадуть Феліксові Шерідану.

— А це взагалі можливо? — Засумнівалася я в базарних плітках служниці. Вона невизначено повела плечима, мовляв, що мені нетитулованій знати.

Нашу ранкову бесіду перервав різкий стукіт у двері. Я хотіла було відповісти, але Еллі подивилася на мене й похитала головою. Вона насупилася і глянула на невеликий годинник на своїй руці. Щось не сходилося. Дівчина встала, притулила палець до губ, щоб я мовчала.

Еллі видихнула, зробила коло плечима, немов готувалася до боротьби. Потім вона опустила голову, злегка згорбилася і поплелася до дверей. Мені залишалося тільки дивуватися — щойно впевнена в собі красуня раптово перетворилася на присоромлену слабку й немічну дівчину. Їй би в актриси.

Вона відчинила двері — мені не було видно, хто стоїть на вході, але дівчина стала ще більш непомітною, ніж хвилину тому. Здавалося, що відповідає навіть не вона, а просто якийсь голос із кімнати.

— Так, джайла відпочиває, — вона присіла й зиркнула на мене багатозначно.

Я не зрозуміла, що вона хотіла цим сказати, тому злегка висунулася зі свого укриття — хто ж там на вході? Мегера? Марі-П’єр?

— Вона не одягнена, гралте, — трохи голосніше сказала Еллі, зиркаючи в мене вже ненависницьким поглядом.

На порозі моєї кімнати стояв сам імператор крижинка, а я сиділа, загорнута в одну ковдру на нічну сорочку. І це вже не згадуючи той факт, що вчора я добряче напилася, а вмитися чи почистити зуби просто не встигла.

— Я розберуся, — почувся голос Шерідана, і служниця слухняно відійшла в куток, де взагалі й має мешкати весь час.