2 ALTDN (альтернативний Даркнет) / Культура / Архів

ALTDN (альтернативний Даркнет) / Культура / Архів 

Джерело: частково підтверджено (закриті треки, метадані, розмови в біо-орієнтованих чатах, аналіз текстів)

Враховуючи, що BioKill спочатку позиціонували себе саме як біо-хактивістська група (біотехнології + цифровий спротив + постлюдський активізм), зміна траєкторії Новелла виглядає ще більш багатозначною. 

Після розриву з BioKill він дійсно відійшов від будь-якої явної активності в сфері біологічного хакінгу, синтетичної біології, CRISPR-кампаній, DIY-біотехнологій, біо-арт-протестів та всього того, що становило ядро ідеології групи.

Проте в колабораціях з Neo Dark Part (NDP) старі біо-хакерські маркери повністю не зникли — вони просто сильно зашифровані, естетизовані та переведені в емоційно-поетичний регістр.

Що саме помічають люди, знайомі з біо-хакерським контекстом BioKill:

У треку «Last Open Socket» фраза «я все ще чую, як цокає плазмід у твоїй крові» — пряма відсилка до плазмід, що використовуються в генній інженерії (в старих маніфестах BioKill це був один з улюблених символів «вірусного поширення ідей»)

У «Pale Cache» — повторювана строчка «кешуємо апоптоз» (apoptosis — програмована клітинна смерть). У контексті це був один з ключових термінів в їхніх дискусіях про «самознищення систем» та «етично виправдане відключення» певних біологічних/соціальних структур

Обкладинка «Echoes in Static Rain» використовує сильно стилізоване зображення, яке дуже нагадує флуоресцентну мікроскопію GFP-позначених клітин (зелений флуоресцентний білок — класика біо-хакерського DIY-арту)

На одному зі стрімів (закритий, ~40 людей) Новелл між треками дуже тихо сказав: «…раніше я думав, що код — це ДНК, тепер думаю, що ДНК — це просто дуже старий і шумний код». Фраза миттєво розійшлася скрінами серед старих знайомих

Поточна картина: 

Новелл формально повністю відійшов від біо-активізму:

не бере участі в обговореннях нових штамів, не постить про домашні CRISPR-набори, не коментує біоетичні скандали

не з’являється на біо-хакерських зустрічах (навіть онлайн)

не підтримує жодних відкритих проєктів у сфері гаражної біології

При цьому в його нинішній творчості продовжують жити відлуння-відображення тієї самої філософії:

тіла як вразливі системи

спадковість як legacy-код

мутації як єдиний чесний спосіб еволюції

смерть клітини/організму/системи як акт милосердя чи естетики

Представники Neo Dark Part як і раніше мовчать про зміст текстів, але в дуже вузькому колі деякі з них визнають: «Він пише про те саме, просто перестав пропонувати людям шприци та протоколи».

Підсумкова атмосфера доволі тривожно-поетична:

людина, яка колись реально думала про те, як фізично змінити біологічну реальність через код, інструменти й ідею, тепер намагається лише оспівувати цю ідею — як дуже красиву, дуже сумну і вже майже недосяжну мрію.

Для когось це виглядає як щире переродження. Для інших — як найвитонченіша форма довгострокового культурного перепрофілювання, коли колишній біо-хактивіст перетворює саму неможливість продовжувати боротьбу на основний художній матеріал.

Поки що він залишається одним із найдивніших і найгарніших привидів біо-цифрового андеґраунду.