Сашко йшов парком і нудився. Він так довго чекав літніх канікул, але усі його друзі окрім його подруги Марії (яка нажаль буде відсутня у місті ще кілька днів) нікого не лишилось. Зараз він іде і думає як класно мабуть друзям на морі. Та от дивна річ, кожну ніч йому снится інший світ. Та от тільки він входить в азарт, летить на драконі з шаленою швидкістю, або навіть на власних крилах, то він просинаєтся! Єдина розвага, і та зникає на найцікавішому. Але зрідка йому снився злий король-дух якому невідомо скільки років. Але здавалося що йому кілька сотень, ба навіть тисячу років! Але навіть коли він від нього тікав, все одно було весело, бо на щастя Сашко знав коли він спить - він просто щипав себе що 5 годин і це увійшло у звичку. Тому йому навіть у найстрашніших моментах не було лячно, це лише сон. Але все ж таки він йшов парком, а не літав на драконі. Сашко був фантазером, він читав багато фантастичних книжок - на його думку саме тому він і бачив такі неймовірні сни, але це є чудово, бо якби він у снах ходив парками, як от зараз він би вже з розуму зійшов, чесне слово! Хлопець подумав: треба піти хоч кудись, у парку є міні оранжерея, мабуть туди і піду.
У оранжереї були справді красиві рослини, такі як фіттонія, красула навісна, та багато інших красивих квіток. Та найбільше хлопець полюбляв хижі рослини - вони схожі і на тварин, і на рослин. Він трохи походив, але окрім 4 хижих рослин, та дерева з листками у вигляді серця він не знайшов нічого цікавого. Поки він йшов додому він побачив дивну картину, дідусі у мантіях стояли біля двері, і заходили у неї з дивними словами. але дивно те, що двері стояли у землі, не вели нікуди, а дідугани зникали!
Сашко ущипнув себе кілька разів, але кожен раз йому було боляче. Він сховався за деревом, та почав прислухатися.
-перехід 3 9 4 6 1 0 6 3!-проревів дід та зник за дверима.
всі повторювали одне й те саме тому Сашко легко запам'ятав цифри.
коли останній дід почав проходити і успішно це зробив. Двері починали зникати.
хлопець не роздумуючи підбіг до них та прокричав код. Двері важко, та відчинились, і хлопець поринув у морок.