Автольот злетів метрів на 20 або 30 над землею і повільно поплив уздовж міста.
У центрі було досить багато великих гарних будівель — найімовірніше, вони призначались для загального користування громадян. Від центру містечка віялом розходилися невеликі особняки з терасами. За кожним будинком був клаптик землі з деревами і галявиною, потім знову вулиця — і так коло розширювалось, охоплюючи кілька десятків вулиць.
Потім автольот пролетів над великим озером, за яким починалися сільськогосподарські поля, далі знову був ліс, а за лісом — дивне місто, в якому не було житлових будинків, лише заводи й фабрики. Ця промислова зона розташовувалась на березі річки, до неї примикав невеликий річковий порт. За річкою знову тяглися поля, за ними — ліс, озеро, а далі починалося наступне місто. Його структура й архітектура були зовсім іншими: місто стояло на підвищенні, а в центрі на одному з будинків, найімовірніше церкві, золотом виблискували куполи.
Автольот летів далі — і весь цей цикл територій повторювався, лише без промислової зони. Натомість, можливо, там розміщувались різні дослідницькі центри та наукові лабораторії.
Біля однієї з таких будівель автольот знизився й приземлився. Алекс вийшов і побачив, як до нього прямує той самий Ілон Маск. Він подав руку й одразу пояснив:
— Я все знаю про твоє прибуття. Я ніколи б не зміг відрізнити тебе від Алекса, але він попросив мене провести тобі невелику екскурсію — і я із задоволенням це зроблю. Ходімо.
Вони зайшли в приміщення, збудоване з незвичайного матеріалу, що нагадував тоноване скло: зсередини було видно все, а ззовні — абсолютно нічого. Усередині знаходились дуже дивні механізми з плаваючими енергетичними згустками.
— Це наші джерела енергії, — сказав Ілон. — Це спадщина, отримана від Ніколи Тесли. Я лише підтримую й поступово вдосконалюю застосування цієї енергії в різних сферах нашого життя. Я не зможу пояснити тобі ці процеси технічно, але у вас це називається холодним ядерним синтезом.
— Відповідно до наших базових принципів співпраці з природою, ми ніколи не використовували нафту, газ чи вугілля як джерело енергії — лише плазмову й сонячну.
— Але як вам це вдалося?! — вигукнув Алекс.
— У нас, як і у вас, народжуються люди, які мають особливі знання, щоб передати їх спільноті. Але оскільки в нас немає конкуренції, і прагнення до збагачення ми давно подолали, ми з вдячністю приймаємо ці дари духу й використовуємо їх для загального блага.
— Але як це можливо? Як економіка може розвиватися без конкуренції? Без отримання прибутку?
— О, це дуже просто. Економіка розвивається під керівництвом усвідомленого споживання.
— Ілон, можна я задам тобі дуже особисте питання?
Маск засміявся:
— Звісно, чому ні?
— На моїй Землі твій двійник — дуже багата й амбітна людина. Він хоче підкорити Марс і стати президентом найрозвиненішої країни під назвою Америка. У тобі теж є такі амбіції?
— О, як шкода, що його шлях такий тернистий і недосконалий. Розумієш, Алекс, всі ці страждання й агресивні бажання, які я бачу у твоєму світі через твої спогади — це наслідки низького рівня розвитку.
— Агресія — це зворотний бік страху. Це як орел і решка на вашій монеті. Але агресія й страх належать до тваринного світу. Вони є необхідними факторами виживання в дикій природі й не мають емоційного забарвлення страждання.
— Коли вовк убиває вівцю, щоб нагодувати себе й вовченят, ніхто не страждає — це передбачено вищим законом природи або божественним законом гармонії, або ж законом взаємного служіння.
— Там, де немає свободи вибору — там немає пристрастей і страждання. Там усе розумно передбачено вищим розумом. Ситий вовк ніколи не вб’є вівцю без потреби, тому не може бути злим або підлим. Жоден шакал не може бути зрадником, а гієна не носить «каменя за пазухою».
— Тому дуже важливо зрозуміти, що природа людини — інша. На людину не діють закони гармонії дикої природи, закони виживання.
— У людини є свобода вибору: вона може втамувати голод м’ясом ягняти, а може — салатом або жменею горіхів.
— Ваші вчені дуже помиляються, коли намагаються обґрунтувати поведінку людей тваринним походженням. Лише фізичне тіло подароване вам природою, і воно справді може існувати автономно, без свідомості, бо в ньому закладено всі параметри виживання.
— Але свідомість, яка перетворює це тіло з тварини на людину, є домінантою. Від неї залежать усі інші аспекти людського життя. У процесі розвитку нашої цивілізації ми досить швидко це зрозуміли, тому наша Земля так сильно відрізняється від вашої.
— Отже, ви подолали агресію й конкуренцію. І як же влаштована ваша економіка без впливу «вільного ринку»?
— У нас немає такого терміна, але, користуючись твоїм словником, я міг би назвати нашу економіку гедоністичною. Ми багато часу приділяємо вивченню власних істинних потреб.
— Можу пояснити цей процес на власному прикладі. Я — гурман. Отримую задоволення від різноманіття їжі, гарної подачі й приємного обслуговування. Тому я вказую в запиті, що хочу обідати й вечеряти в різних ресторанах у компанії, яка мені до душі, у зручний для мене час.
— Все це організовує для мене штучний інтелект. Він пропонує кілька варіантів плану на місяць — я обираю той, що подобається, підписую, і він надсилається в економічний відділ. Там інша програма ІІ обробляє мій запит і запускає його реалізацію.
— Усі свої побажання щодо того, чим я хочу займатися наступного року, я також надсилаю ІІ, зазвичай на початку жовтня. До кінця жовтня отримую кілька пропозицій, обмірковую, можливо, коригую, підписую остаточний варіант — і надсилаю його назад.
— До початку грудня я отримую свій річний робочий план.