Побічний ефект

Після тривожних новин сон не йшов нікому. Прилад довелося вимкнути, щоб не провокувати ворога, і людям знову довелося ховатися в задушливій глибині печер.

– Ми не можемо відмовитися від «Небесного щита», – порушив тишу Вердан. – Не після того, як ми побачили його в дії та відчули це світло.

– Ми й не відмовимося, – твердо заявив Кай.

– Тоді що ти пропонуєш? – тихо спитав Ріан.

– Нам потрібна Вежа, – Кай обвів поглядом усіх присутніх. – Ми масштабуємо «Небесний щит» через її центральний випромінювач і звільнимо весь континент.

– Це приманить усіх скараних, які тільки є на Альтаріоні, – саркастично хмикнув Дай. – Вони просто зрівняють Вежу із землею.

– У цьому і суть, – Кай похмуро глянув на нього. – Алія створить препарат, щоб їх зупинити.

Всі вражено переглянулися, налякані масштабністю та зухвалістю цієї перспективи.

– Ннаасс ззааммааллоо... – озвався Хогор, і решта закивали на знак згоди.

Кай глибоко вдихнув. Він знав, що цей момент настане.

– Тому… Соловене, – звернувся він до друга. – Ти вирушиш до ауріанів посланням. Нам потрібні всі, хто може тримати зброю.

– Я зроблю це, – твердо погодився Соловен.

– Ріане, – Кай перевів погляд на інженера. – Твоє завдання – розробити модулятор, який витримає потужність Вежі. Ти маєш встановити «Небесний щит» саме там.

У Ріана від подиву розширилися очі, але він миттєво взяв себе в руки й кивнув.

– А я... я приведу арданців.

У печері запала мертва тиша. Ардан був легендою, загорнутою в лід, місцем, звідки майже ніхто не повертався.

– Я піду з тобою, – тихо озвався Дай, виступаючи з тіні. – Тобі знадобиться хтось, хто знає їхні звичаї... і як не замерзнути в першу ж ніч.

Кай вдячно кивнув.

Наступного ранку від печер вирушили дві групи. Соловен із Фаелем попрямували до лісів Елара, несучи заклик Кая до єднання. А сам Кай разом із Даєм рушив до холодних, затягнутих вічною мерзлотою земель Ардана, на пошуки союзників у вирішальній битві за поверхню Альтаріона.