14 розділ

                                                             Розділ  14

                                                Дрімучий ліс.

Якось Аліса разом з Оленкою ночували у Аліси у кімнаті. Як раптом Аліса почула страшний ПРИВИДНИЙ вий.

Аліса кинула у Оленку подушку щоб розбудити її.

• Що це було? – спитала Оленка прокидаючись.
• Просто я чула страшний привідний голос. – пояснила Аліса.
• Та ні, що ти кинула у мене? – пояснила Оленка.

Раптом Оленка знову почула вий.

• Цей страшний привідний вий? – здогадалася Оленка.

Аліса заглянула під килим там була колонка з страшним привідним  ВОЄМ.

Аліса та Оленка пішли огляду вати кімнату Алісу, а Аліса все говорила.

• Просто як би я була привидом! Я б казала би не тільки « У» тому що у Не страшно!

Тут Оленко помітила у шафі страшний малюнок ПРИВИДА.

Аліса пішла оглядіти Ванну, аж тут засяяв її браслет.

• Місто перевертнів я вже іду! – вигукнула Аліса.

Аліса виглянула з Ванни.

• Оленко я скоро вийду у мене там де що важливе! – пояснила Аліса.

Аліса ліхтариком прочитала ПРОРОЧИСТВО та натиснула на браслет.

• Вітаю Алісо назви пароль! – попросив Браслет.
• Де стогне ліс від невдач знайти тропу де гучніше каже плач! – промовила Аліса.

Тут Алісу окутав Чарівний Пилок та вона обернулася у Себе в казковому костюмі. Як раптом вона почала падати. Начебто у глибокий колодязь. Та приземлилася на тротуар. Вона не трохи не постраждала та швидко скочила на ноги.

І тут побачила Дольку яка збирала чарівний пилок зірок.

• О привіт Алісо! – вигукнула Долька.
• Ну що було сказано у ПРОРОЧИСТВІ? – спитав Сергійко.
• Де стогне ліс від не вдач, знайди тропу де гучніше каже плач! – повідомила Аліса.
• Це може бути де завгодно, адже тут теж є ліс та тропа! – не зрозумів Вовк.
• Агов, Принц Ну постривай вдома це Дрімучий ліс! – нагадала Лілія.
• Що за Дрімучий ліс? – здивувалася Аліса.
• Це темний ліс! – Пояснила Аліса, а потім промовила страшно! – темний ліс з привидами!
• Чудово з одного страшного місця одразу у інше! – пробурчала Аліса.
• Гаразд ми перевіримо дрімучій ліс якщо хочеш, але марна трата часу! – відповів Ну постривай та втік.
• Що це з ним таке?- здивувалася Аліса.
• Незрозуміла Ну, постривай вічно про привидів щось викидає! ти ж знаєш собачих! – нагадав Зайчик.

ПЕРЕВЕРОДЯТА побігли до дрімучого лісу.

Тим часом ПАНТЕЯ дивилася на себе у дзеркало та була не задоволеною собою.

• Це не добре! Зовсім не добре!- казала ПАНТЕЯ ходячи по кімнаті та звернулася до ЗІГО. – ЗІГО любий! Я сьогодні виглядаю старішою!

Тут ЗІГО злякався та сховався.  ПАНТЕЯ подумала що це означає що може бути.

Далі ПАНТЕЯ підійшла до піскового годинника. Та зрозуміла що усе діло у ньому.

• Не дивно! – вигукнула ПАНТЕЯ, а потім закричала. – мисливцю!
• Ви кричали моя королево! – Мисливець прибіг як міг.
• Мені потрібні дрова для піскового годинника. – кричала ПАНЕТЕЯ.
• Я іду у ліс рубати дерева! Зараз же! – вигукнув Мисливець.

Мисливець хотів піти рубати дрова, але ПАНТЕЯ знову закричала.

• Ні, мені потрібні дерева з дрімучого лісу! – вигукнула ПАНТЕЯ.
• З Дрімучого лісу! – злякався Мисливець. - та моя королево, дрова це лише дрова?
• Давай дізнаємося! – вигукнула ПАНТЕЯ та забрала у Мисливця його посох.

Вона зламала його та підставила під вогонь та опинилося що дерева з Дрімучого лісу горять так як їй потрібно. Але у Дрімучому лісу привиди та ПАНТЕЯ НЕ СЛУХАЄ.

Тим часом Аліса та ПЕРЕВЕРОДЯТА прилетіли до Дрімучого лісу та там було дуже темно.

• А ви впевнені що туди треба заходити? – спитала МІЯ.
• Це не важливо ми маємо знайти уламок кристалу! – вигукнула Аліса.

ПЕРЕВЕРОДЯТА пішли до лісу. А Вовк трохи боявся. Аж раптом він почув квакання.

• Що це було? – злякався Вовк та хотів вистріляти Коконом.
• Птахи та жаби! – пояснила Аліса.
• Я це знав! – засміявся Вовк.
• Не можу повірити! Ти боїшся Дрімучого Лісу! – вигукнула Сніжинка.
• Це божевілля я…! – відговорився Вовк.

Тут знову щось тріснуло та з лісу вийшли Білки та Зайці. Та коли вони побачили Вовків то Вони хотіли втекти, але БУ ТА ВУЛА їх наздогнали та заспокоїли.

• Усе добре ми вас не образимо! – вигукнула Аліса. - що ви тут робите?

Одна з білок сказала своєю мовою що вони тут живуть, але у дерев є голоси.

• Нам треба провідники знаючі тропу! – пояснила Аліса.

Зайченята та Білченята погодилися. Та усі пішли за білками та Зайцями. А Вовк все ще боявся. Але потів вирішив.

• Треба знайти Уламок кристалу! Давай Ну постривай! Ти зможеш!

Вовк пішов за усіма.

А тим Часом Мисливці рубили дерева для ПАНТЕЇ. Але чиїсь голоси їх лякали.

• Не зупиняйтеся це лише вітер! – вигукну кув Мисливець, а потім подумав. – покваптеся; не подобається мені тут!

Мисливець робив новий посох, аж тут почув привидів.

• Босе, ви боїтеся? – спитав ДЖО.
• Що уставилися Дурні я лише розминаюся! – Вигукнув Мисливець, а потім вирішив. – знайдемо інше місце!

Усі мисливці узявши дрова пішли до іншого місця лісу.

Тим часом Аліса та ПЕРЕВЕРОДЯТА ходили по лісу та ішли по тропі по якій ішли Білки та Зайці.

• А це тропа? – питає Лілія.
• Вони так вважають! – повідомила Аліса.

Тут Білки та Зайці чого злякалися. Вони злякалися вию дерев.

• Чому дерева вимовляють цей звук? – намагається зрозуміти Аліса.
• Тому що ПАНТЕЯ чомусь рубає їх! – нагадав Вовк.
• Вони такі через відчай! – нагадав Сергійко. – і не живі, і не мертві!