Контроль сили Аліси

Команда зібралася у затишному домі Майка. Чай уже остигав, а світло кришталевих ламп мерехтіло на стінах.

Герда сіла на стілець і сумно промовила: «Я щойно згадала… Мій тато, король гномів, розповідав мені про відьму, яка знає, як повернути Алісу додому. Але… вона жахлива. Вона здатна змінити людей, обдурити і навіть забрати магію».

Аліса зітхнула: «Я готова, але боюся».

Флокі підняв посох і почав розповідь:

«Дитинко, слухай уважно. Коли я був вікігом, у мене не було магії. Я знайшов стару книгу, в якій були знання про контроль над силами. Я почав тренуватися, відчувати магію, і з часом став чарівником. Ти теж зможеш навчитися контролювати свою силу, якщо слухатимеш серце і час».

Майк посміхнувся: «Ти не сама, Алісо. Я можу показати, як направляти енергію. З моїм капелюхом і магією ми можемо робити маленькі чари для тренування».

Кіт тихо промуркотів і підстрибнув на стіл: «Я підкажу, як правильно розмовляти з відьмою. Вона реагує на чистоту намірів і впевненість у словах».

Аліса глибоко вдихнула: «Добре, я спробую».

Герда підхопила: «Ми всі допоможемо. Люмінель, Рокі, Флокі — разом ми зможемо підтримати Алісу».

Люмінель замахала крилами: «Світло завжди з нами!»

Рокі кивнув: «Не бійтеся темряви. Ми з тобою, Алісо».

Флокі розпочав практику: «Спробуй відчути свій потік магії, як я відчував вітер під час навчання. Я покажу тобі, як спрямовувати силу».

Майк підняв капелюх: «Спробуй уявити, що магія — це чай у чашці. Ти можеш додати його у потрібний момент, контролювати температуру, не проливши».

• Фокусування енергії — відчувати потік магії у руках;
• Спрямування світла — випускати його у потрібний момент;
• Легкі чари з капелюхом — створювати маленькі предмети або переміщати їх силою думки;
• Злиття магії з природою — відчувати світло і рослини навколо, як ти це робила у снах».

Аліса слухала і пробувала: у її руках засяяло м’яке світло, що розливалося кімнатою.

Кіт тихо промуркотів і підстрибнув на стіл:

«Ти бачиш, чому я зникаю час від часу? Раніше я жив з тобою, Алісо. Тоді я навчився проходити між світами — іноді мене не видно, але я завжди поруч».

Аліса здивовано підняла брови:

«Ти… жив зі мною раніше? Але я тебе не пам’ятаю».

Кіт нахилився ближче, його очі світилися мудрістю:

«Ти була маленькою. Я допомагав тобі розуміти магію світу. Тепер я тут, щоб навчити тебе контролювати її. Ти маєш слухати серце і бути обережною, бо магія сильна, а відьма — хитра».

Герда підхопила:

«Ми всі допоможемо тобі, Алісо. Люмінель, Рокі, Флокі , Еларіон — разом ми підтримуватимемо твою магію».

Люмінель замахала крилами:

«Світло завжди з нами!»

Рокі кивнув:

«Не бійся темряви. Ми поруч».

Флокі підняв посох і продовжив практику:

«Вчимося не лише відчувати магію, а й керувати її інтенсивністю. Сильніший потік — сильніший ефект, але треба точність».

Майк показав Алісі, як за допомогою капелюха і маленьких заклинань керувати предметами, створюючи легкі магічні ефекти: кружляючі світлячки, маленькі кристали, що зависали у повітрі.

Аліса зосередилася: світло розлилося з її рук, а магічні елементи плавно з’являлися і зникали за допомогою капелюха Майка.

Кіт підморгнув:

«Тепер ти готова поговорити з відьмою. Вона реагує на чистоту намірів і впевненість у словах. Я підкажу, коли починати».

Герда схопилася:

«Не бійся! Ми всі поруч».

І команда разом, тренуючи Алісу і її магію, готувалася до зустрічі з відьмою, яка знає шлях додому, використовуючи всі навики: контроль світла, енергію, взаємодію з природою, магію капелюха і поради кота.

Команда йшла лісовими стежками Дороги пам’яті снів. Магія світу снів нависала у повітрі, змінюючи форму дерев і світло. Аліса відчувала прилив сили, але й тривоги.

Флокі підійшов до Аліси і тихо промовив:

«Дитинко, перед тим як ми зустрінемо відьму, я мушу розповісти тобі свою історію. Ти маєш знати, чому я можу допомагати тобі контролювати магію».

Аліса уважно слухала, тримаючи руку на його плечі.

«Колись я був вікігом», — почав Флокі, його голос став глибоким і сумним. «Я правив маленьким островом. Мав плани розширити королівство і зробити його великою державою. Але війна з Парижем забрала все… Мене перемогли, мої люди загинули, а королівство розпалося. Я залишився сам».

Сірий кролик тихо підстрибнув поруч: «І саме тоді почалася його магічна подорож».

Флокі продовжив:

«У лісі, спустившись у темряву і самотність, я знайшов чарівну книгу. Вона навчила мене відчувати магію, контролювати стихії і розуміти час. Я став чарівником, і з тих пір допомагаю тим, хто потребує сил і мудрості».

Майк підняв капелюх:

«Це неймовірна історія, Флокі. Твоє минуле зробило тебе сильним. Тепер ти допомагаєш Алісі, використовуючи знання та магію».

Кіт тихо промуркотів: «Час і втрати формують справжню силу».

Аліса промовила: «Я розумію. Ти пройшов через все це і навчився контролювати магію. Я хочу так само!»

Флокі посміхнувся: «І ти зможеш, якщо будеш слухати серце, друзів і час».

Раптом через ліс проступив темний силует: старий дерев’яний будинок із крутим дахом і мерехтливим світлом у вікнах.

«Дивіться», — сказала Герда, — «це дім відьми, про яку я розповідала. Вона знає, як допомогти Алісі повернутися додому».

Сірий кролик підстрибнув: «Але будьте обережні. Відьма хитра. Вона не покаже вам шлях без випробування».

Майк підняв капелюх: «Ми зможемо використати магію, яку тренували, щоб вести Алісу і захистити її».

Аліса глибоко вдихнула: «Добре… я готова. Разом ми пройдемо це».

Команда, підготовлена і об’єднана, рушила до дому відьми, де на Алісу чекало нове випробування і шанс нарешті повернутися у свій реальний час.

Команда підходила до дому відьми. Тінь дерев спліталася над вузькою стежкою, а будинок стояв серед темного лісу — старий, кривий, із дахом, що наче провалювався, а вікна мерехтіли зеленим і фіолетовим світлом.