Пригоди в сни

Еларіон схопив Алісу за руку. «Тільки разом. Не відпускай мене».

Вони почали тренування: коли Аліса концентрувалася на світлі і безпеці, кристали під ногами ставали яскравими і стабільними; коли страх з’являвся — тіні піднімалися, намагаючись поглинути міст. Люмінель кружляла поруч, допомагаючи розсіювати темряву і підказуючи, як направляти енергію.

«Слухай мене уважно», — сказала фея. «Ви повинні довіряти один одному. Ваша сила — у вашому зв’язку. І пам’ятайте: темна сутність завжди чекає на ваші сумніви».

Раптом у глибині замку вони побачили постать у довгому темному плащі. З-під капюшона з’явилася борода з сріблястим відтінком, а очі світлилися мудрістю та таємницею.

«Я — Флокі», — промовив чоловік мелодійним голосом. «Чарівник світу снів. І я знаю, чому ви тут».

Аліса здивовано підняла очі. «Ви… допоможете нам?»

Флокі кивнув. «Я дам вам знання і сили, які потрібні, щоб відновити пам’ять Еларіона і пройти через Замок Спогадів. Але майте на увазі: шлях не буде легким, і не все, що ви побачите, буде приємним».

Еларіон обережно підвівся. «Ми готові. Разом».

Аліса відчула тепло в грудях. «І ми впораємося. Разом».

Люмінель і Флокі обмінялися поглядами, розуміючи, що Аліса і Еларіон мають міцний зв’язок, який здатний протистояти будь-якій темряві. Темрява все ще чатувала, але тепер вони були готові до наступного етапу пригод, а світ снів відкривав нові таємниці та випробування.