ПРОЛОГ.
УКРАЇНА. СУМСЬКА ОБЛАСТЬ. КОНОТОП.
Час наближався до півночі. У одному з житлових районів Конотопа до десятиповерхового будинку з номером п'ятдесят під'їхало жовте таксі. Через декілька митей відкрилися задні праві дверці. З машини вибралася жінка. Сповна розплатившись з таксистом, вона попрощалася з ним і хлопнула дверцями. Це була сорокатрирічна Аліна Горбатенко, шатенка, одягнена в легку чорну куртку і червону сукню з сумочкою на правому плечі. Вона була миловидною, незважаючи на вік, і незаміжньою, вірніше сказати розлученою. Сімейне життя якось відразу не задалося змолоду. У першому шлюбі дітей з чоловіком Андрієм не нажила, що, врешті-решт, і призвело до розлучення. Спочатку вона думала, що проблема в чоловіку, але, коли не вийшло завагітніти з іншим, зрозуміла, що причина в ній. Так от і прийшла Аліна до висновку, що краще їй буде і без чоловіка. Якщо їй природою не дано народити, то заводити собі дорослу дитину в особі новоспеченого чоловіка, за яким вічно треба буде прибиратися, не хотілося. Так от і жила вона одна, намагаючись ні на що не скаржитися.
Сьогодні, повертаючись так пізно додому, Аліна мала на те право. Працюючи бухгалтером в держадміністрації, саме сьогодні в п'ятницю вона відмічала день народження своєї співробітниці. Святкувати розпочали ще з обіду, а вже після закінчення робочого дня, до вечора розгулялися на повну силу, що і привело до того, що Аліна поверталася додому, помітно погойдуючись з одного боку в інший.
Постукуючи каблуками і трохи збиваючись з такту, Аліна пройшлася по двору, але коли підійшла до свого під'їзду зупинилася. Горстка світла від ліхтаря освітлювала фігуру незнайомця, який перегороджував шлях для Аліни. Незнайомець був одягнений в усе чорне і був вищий за Аліну на голову. Його обличчя вона не змогла розгледіти і не лише тому, що все пливло перед очима через випите, але і ще тому, що на голову йому був накинутий капюшон. Ліхтар був у нього за спиною, тому тінь від капюшона ще більше затінювала його обличчя.
- Можна? - попросила Алина, але незнайомець негативно замотав головою і лівою рукою скинув з голови капюшон.
- Ти?! - відразу ж здивувалася Аліна.
Але в правій руці у незнайомця була бита, яку він до цього ховав за спиною. Відповідати на питання він не став, а замість цього сильно ударив Аліну бітою прямо в ліву скроню. Жінка в наступну ж мить впала, втративши свідомість.
Поклавши бездушне тіло Аліни Горбатенко собі на ліве плече, незнайомець швидко сховався в темряві, продовжуючи стискати в правій руці біту, на якій віддрукувалися сліди крові.