Розділ 97

Епілог

Пройшов місяць.

Для когось місяць реабілітації як фізичної, так і емоційної.

Для когось юридичної та судової праці.

Для когось декілька похоронів в одній родині одразу.

Місяць, який Аліса провела майже кожен день в лікарні у Крістофоро. Медикам вдалось врятувати його життя, хоча були певні ознаки, що цього могло б і не статись. Дуже пощастило, що куля пройшла повз стегнову артерію і не зачепила її. Ногу теж вдалось залишити, але реабілітація і після лікарні мала тривати ще певний час. Все ж таки було розірвано та пошкоджено м’які тканини.

Місяць, коли дуже активно проводились слідчі дії, фігурантом в яких був Майкл Пачіні. Тому що він здійснив збройний напад на представника закону, а потім ще з’ясувалось, що Майкл, за той час, що був в будинку батька, встиг змусити його підписати якісь документи, вбити та довести до напів смерті Берту.

Місяць, за який Єва Марконі встигла поховати батька, доньку та онука. Хоча фактично фізично тіл доньки та онука не було, Єва все рівно замовила церемонію поховання. А ще вона майже весь час оплакувала своє втрачене кохання у вигляді Фіоренцо Вінченці. Вона часто діставала зі шкатулки каблучку, але вдягнути її не наважувалась. На поховання Катрін та її сина приїхала Аліса. І вперше Єва мала змогу з кимось поговорити про Фіоренцо. Наприкінці цієї розмови Аліса вмовила Єву носити каблучку, як пам'ять про чисте і світле почуття, яке в неї колись було.

В цей день Крістофоро мали виписати з лікарні, але йому було виписано дотримуватись виключно спокійного малоактивного режиму вдома ще хоча б місяць чи навіть два.

- Алісо, я не зможу нічого самостійно робити. Ти ж будеш мені допомагати?

- Буду.

- А жити в мене в квартирі будеш? Я просто думаю, що тобі буде не дуже зручно їздити туди-сюди кожного дня.

- Буду.

- А дівчиною моєю будеш?

- Буду.