Розділ 96

- Молодець.

Аліса роззирнулась. Майкл скрученим лежав на дорозі біля автомобілю та скиглив. Дівчина прострелила йому плече. На виліт. І зараз чоловік втрачав велику кількість крові та відчував нестерпний біль. Зброя випала з його рук.

Аліса пошукала очима Крістофоро. Не важко було знайти Крістофоро. Під його ногами, які досі звисали з водійського місця, знаходилась калюжа крові.

- Крістофоро…

Аліса обережно його покликала.

- Ти – молодець, Алісо.

Він промовив це тихо, але вона почула. Вона розуміла, що в нього мало сил. Але дуже сильно раділа, що він в свідомості.

- Дякую. Де в тебе рана?

- Нога, ліва. Сволота мені в стегно потрапив.

- Я зараз комусь зателефоную.

- Пістолет, Алісо, забери в нього пістолет.

Аліса так швидко, як тільки могла, підійшла до Майкла, який досі лежав на дорозі, скиглив та тримався за праве плече.

- Ти що наробила, погань?!

Аліса на це не зважала. Дівчина побачила, що, коли чоловік отримав поранення, то впустив пістолет, і зараз він лежав на відстані двох метрів від нього.

- Не смій чіпати!

- Я зараз тобі ще й іншу руку прострелю, якщо не замовкнеш!

Він їй набрид. Своїм скигленням, своїми погрозами, своєю присутністю. Дівчина підбігла до Крістофоро. Їй потрібен був телефон. На декілька хвилин Аліса розгубилась, тому що побачила, що сеньйор Альберті знепритомнів. І це її налякало. Але в неї не було часу на страх. Ні, тільки не зараз. Зараз це може вартувати Крістофоро життя. А цього вона не могла допустити. Щодо Майкла їй було байдуже, але вона зробила все так, щоб він не помер від її пострілу. Стрес стресом, але влучно стріляти в Аліси завжди виходило.

В одній з кишень піджака Крістофоро дівчина знайшла мобільний телефон. Набрала номер екстреної служби, все розповіла, навіть змогла вказати місце знаходження. Дякувати Богу, в автомобілі ще працював двигун, тому GPS-навігатор досі був ввімкненим. В Аліси прийняли виклик – і з цього моменту почався відлік таких життєвонеобхідних хвилин для Крістофоро.