Розділ 93

- Може я йому зателефоную?

- І що ти йому скажеш?

«Привіт, Майкле. Я знаю все про твої родинні зв’язки. А ти часом не надсилав нікому компромат в коробці?!»

Крістофоро спробував зімітувати жіночий голос.

- Я так не розмовляю, Крістофоро.

- Ну, може й не так, але зміст я передав вірно, Алісо. І взагалі, я думаю, що варто до Майкла їхати з офіційним візитом. Досить з нас цих аматорських розслідувань.

- Ми можемо його просто зачекати тут.

Вони сиділи з Крістофоро у машині  біля будинку сеньйора Белліні.

- І що ми йому скажемо?

- Те ж саме, що ти пропонуєш йому сказати потім. Давай хоча б подивимось, коли він прийде.

- Думаєш Берта не розкаже йому про наш візит.

- Не знаю. Треба було дати їй грошей.

- Хабар?! Алісо, я представник закону. Про який хабар може бути мова.

Ідея чекати Майкла і самій Алісі здавалась безглуздою. Але щось змусило її залишитись тут.

- Дивись, це його автомобіль.

- Пригнись, Алісо, щоб тебе і не видно було.

Аліса натягнула на голову каптур від худі та, на скільки це можливо було, з’їхала вниз по сидінню.

- Скажеш, коли я зможу розігнутись.

- Поки що він тільки заглушив мотор.

- Невже Майкл не буде заїжджати у двір? Він же в гості приїхав.

- Не знаю. Досі ще сидить в салоні і не виходить.

- Знаєш, Майкл ніколи не говорив про свою сім’ю.

- А зі слів Берти можна було зробити висновки, що він або небажаний гість тут, або він нещодавно з’явився на горизонті. О, нарешті вийшов. Якась папка в руці. Сигналізацію ввімкнув. А як же. Наче комусь потрібна його автівка. Так. Заходить у двір.

- Що будемо робити?

- Чекати. Але ти можеш поки що сісти по-людськи.