Розділ 80

Крістофоро прокинувся і зрозумів, що він один в квартирі. Цей факт його спантеличив. Він пройшовся по всій квартирі – і не знайшов Алісу. Нікого. Наче її там ніколи й не було. Ні конверту з банку, ні документів, ні фотографій, ні флешки. Нічого.

Аліса зникла. Але ж вона йому не примарилась? Від розпачу і відсутності логічних пояснень, а головне не знаючи, що робити, Крістофоро сів на диван у вітальні та дивився непорушно на свій телефон. Він думав, подзвонити Алісі і спитати, що сталось. Але натомість в нього

самого задзвонив телефон. Автоматично, навіть не дивлячись, хто телефонує, чоловік взяв слухавку.

- Алло.

- Сеньйоре Альберті, Ви там з глузду з’їхали?! Нащо Ви дали дозвіл на звільнення Роберто Марконі???!!!

Крістофоро прибрав подалі телефон, тому що його могло легко знести звуковою хвилею. Так на нього кричав керівник СІЗО.

- Як ти міг змусити прокурора дати таке розпорядження?! Ви що влаштували гулянку, і ти програв бажання?! Крістофоро, чому ти не відповідаєш?

- Я не знаю, що сказати. Я в принципі не розумію, про що Ви говорите.

Крістофоро сидів непорушно і йому здавалось, що йому сниться дурний сон, і він ніяк не може прокинутися.

- Що ти не розумієш?! Роберто Марконі звільнено з СІЗО відповідно до розпорядження прокурора! В свою чергу він сказав, що отримав від тебе повідомлення, що немає доказів вини Марконі, і його варто звільнити. Ще раз питаю: ви там гарно розважились?!

- Зараз. Я. Вам. Перетелефоную.

Крістофоро скинув дзвінок. Хвилину він сидів і дивився в простір. Потім відкрив свої повідомлення та пошту і побачив два окремі повідомлення. На пошті він справді побачив відправлений від свого імені лист прокурору, в якому було надано пояснення, що в них немає прямих доказів вини Роберто Марконі. То ж рекомендовано звільнити його зі слідчого ізолятора.

Друге повідомлення було отримано Крістофоро в звичайному мессенджері. Воно було написано з номеру Аліси. Це повідомлення виглядало наступним чином:

«Привіт, Крістофоро. Це Аліса. Я знаю, що зараз ти на мене злишся. І я думаю, ти на мене ображений. Я тебе розумію. Я сама зараз почуваюсь не краще. Та інформація, яка була знайдена мною на флешці... Вона викрила все для мене. Світлини, які тобі були доставлені, документи, які ми знайшли в конверті – це все один великий доказ. Доказ великої брехні та обману. Мій батько... Роберто Марконі не один робив всі ті страшні речі, що зображені на фотографій. Ти був правий. Там дотичне майже все управління поліції Турину. А також мій батько – Фіоренцо Вінченці. Тепер мені остаточно стало зрозуміло, яким чином він проклав собі шлях до тих статків, які він, до речі, залишив мені. Коли буде можливість, я всі ті гроші передам на благодійність, чи в лікарні, чи в дитбудинки, чи

все разом...

Я знаю, що у нас з тобою дивні відносини, можливо, не такі, які б хотілося  тобі, але... Я не бажаю тобі зла. І якщо б МИ дали хід усьому, що є на тій флешці, то є ймовірність, що тебе могли б вбити, до того ж «свої», поліцейські, люди закону, які насправді не мають до нього ніякого відношення. Тому я, щоб вберегти твоє життя, пішла на наступний крок. Я думаю, тобі вже про нього відомо. Роберто Марконі звільнено! І вгадай, кого він першим побачить? Так, це буду я. А далі… Далі чекай на вечірній випуск новин. Обіцяю, що тобі нічого не буде загрожувати.

P.S. Хотіла підписатись «Аліса Леоні». Потім подумала, що не хочу мати ніякого відношення до Марчелло. Тоді вирішила підписатись «Аліса Вінченці», але й до свого батька і його брудних справ, я теж не хочу мати ніякого відношення. То ж залишу простий підпис.

АЛІСА». 

- Що ти наробила, Алісо?