Розділ 75

Вже тримаючи міцно в руках конверт, Аліса разом з Крістофоро їхали на таксі до квартири слідчого.

- Нагадай мені, будь ласка, чому ми не можемо поїхати до мене в квартиру?

- Це може бути небезпечно.

- Поки ти мене не розбудив посеред ночі - все було безпечно?!

- Алісо, я думаю, що нам не варто перебувати по одному. Поживеш деякий час в мене. Ти ж там вже прибирати стала.

- Це не смішно. До того ж в мене немає з собою ніяких речей.

- Ми можемо зараз заїхати до тебе - і зібрати все, що є необхідним.

- Чому б тобі не переїхати до мене, якщо це все так просто?!

- Алісо, в мене в квартирі безпечніше. Не сперечайся.

Таксі під’їхало до під’їзду будинку, де жила Аліса. Крістофоро попросив водія зачекати.

- Ти не думав, що я буду збиратись більше, аніж тридцять хвилин? Ми могли б викликати інше таксі потім.

- Алісо, я тобі допоможу зібратись. Це по-перше. По-друге, ти ж не назавжди до мене переїжджає.

Вони піднімались сходами вже в самому під’їзді, коли Аліса хотіла знов щось сказати Крістофоро, він їй знаком показав мовчати.

- Що..?

Крістофоро знову дав знак, щоб Аліса мовчала, а потім показав рукою на вхідні двері до її квартири - вони були відчинені.

В Аліси на обличчі з’явився прояв жаху. Вона почала діставати з сумки телефон, щоб викликати поліцію. Але в неї почався тремор, і дівчина заледве не випустила телефон.

Крістофоро показав їй жестом, щоб вона зупинилась, а сам, діставши зброю, пішов у квартиру. Сеньйор Альберті був відсутній максимум декілька хвилин.

- Там нікого. Я зараз викличу експертів. Ти, Алісо, поки не заходь туди. Я намагався нічого не чіпати. Нехай зберуть відбитки.

Аліса мовчала. В неї не було здатності щось сказати.

- Тепер, я думаю, в тебе не буде заперечень, щоб ти поки пожила в мене, Алісо...

Дівчина вже не чула Крістофоро – вона почала втрачати свідомість.

- Алло, швидка! Приїжджайте...