Розділ 73

Крістофоро пішов трохи відпочити, а Аліса залишилась одна посередині великої кімнати, де на підлозі було десять стопок фотографій. Вона взяла ті, світлини, на яких був її батько. Їй його не вистачало. Вона хотіла б, щоб він був тут і допоміг з усім розібратись. Він був не дуже емоційним по відношенню до неї, але завжди він нього Аліса відчувала підтримку та розуміння. І зараз їй хотілося б, щоб поруч був той, хто зможе її захистити, підтримати та зрозуміти. Вона знала, що не одна опинилась в цій ситуації, але від Крістофоро вона не відчувала й половини того, що їй потрібно було. Тому що Аліса знала, що вони в однаковому положенні: що Крістофоро, що Аліса були в небезпеці і ні в кого з них не було ніяких гарантій.

Аліса поскладала всі фото в коробку, не забувши вкласти кожну стопку у відповідний пакунок. Вони були пронумеровані також. Дівчина поставила цю коробку подалі від себе. Це було сховище жахливих доказів жахливих злочинів.

Аліса поставила собі нагадування на телефоні, щоб не забути розбудити Крістофоро, а сама поки що пішла на кухню. Вона захотіла щось приготувати на сніданок. З того набору, що був в холодильнику та шафках у Крістофоро, не так й багато можна було приготувати. Враховуючи, що певну кількість продуктів довелось рятувати після спроб

куховарства сеньйора Альберті. Аліса знайшла яйця, спагеті, молоко та масло. На своє здивування, дівчина навіть знайшла цибулю. Страва було очевидною – спагеті карбонара, але дещо видозмінені.

Коли вже прийшов час будити Крістофоро, паста була готова, а кухня – вимита.

- Що це так смачно пахне?

- Це спагеті карбонара.

- А що сталось з моєю кухнею? Таке враження, що ти встигла зробити тут ремонт.

- Ні, я просто прибрала. Це те, що я раджу тобі робити також.

Вони поїли. Крістофоро ще разів десять сказав Алісі, як йому смачно. Поки чекали таксі, щоб поїхати в банк, дівчина почала нервувати.

- Крістофоро?

- Що?

- Можна нам ще когось покликати?

- Що ти маєш на увазі?

- Ще когось з поліції. Я впевнена, що є в тебе люди, яким ти довіряєш.

- Я тепер ні в кому не впевнений.

- Але якщо ми знайдемо щось дуже серйозне, нам же потрібні будуть свідки, що ми, наприклад, це все самі не вигадали чи самі не підкинути туди.

- В банку є камери, все фіксується: хто, що і куди приніс чи не приніс. Не нервуй.

- Не можу. Мені здається, що це все неправильно. Хибний шлях ми обрали. А якщо це все спеціально? Цей номер. Щоб ми точно пішли в банк оглянути мою банківську комірку. В тебе є зброя з собою?

- Так, є. Але я впевнений, що вона мені не знадобитися.

- У тебе є щось заспокійливе?

- Тільки вино. Можу налити.

- Ні, не треба. Я хочу усвідомлювати все, що відбувається навколо.