Розділ 63

Роберто Марконі було знайдено дуже швидко. Хоча він і не ховався. Він перебував у себе вдома. Його будинок знаходився на околицях Турину і виглядав досить аристократично. Здавалось, що його господар досі живе минулим.

Коли до Роберто «в гості» навідались поліцейські, він не був здивований та не чинив опір. Зі свого професійного досвіду сеньйор Марконі знав, що чим більше галасу та заперечень він буде виказувати, тим швидше поліцейські зрозуміють, що він в чомусь винен. То ж його спокій мав транслювати оточуючим його абсолютну впевненість. Впевненість в тому, що він не винен і ні до чого не причетний.

В недалекому минулому Роберто був «гарним» адвокатом – тому знав, як правильно приховувати докази або просто не залишати їх. Таким чином він унеможливив ув’язнення багатьох своїх клієнтів – вони робили все, що він їм казав. Коли треба було, вистачало грошей і на підкуп слідчого чи судді. Але не прокурора. З прокурорами Роберто ніколи не ладнав. Але це й не мало значення. Слідство припинялось, справа прибиралась в коробку та ховалась в найдовший кут.

Роберто Марконі привезли у відділок у вечір наступного дня після того, як Крістофоро прийшов до тями. Сеньйор Альберті наполіг, що, незважаючи на свій стан, буде проводити допит самостійно. Так як Марконі привезли ввечері, вирішили, що нічого страшного не буде, якщо він проведе в камері цілу ніч, а допит буде проведено наступного дня.

Крістофоро періодично відчував головний біль, але щодо проведення допиту був налаштований рішуче. Навіть Аліса не змогла його відмовити. Слідчий й сам не помітив, коли слова іншої людини стали для нього важливими. Але не в цій ситуації. В нього було суб’єктивне ставлення до сеньйора Марконі. Все, що він дізнався про цю «людину», налаштовувало його на певний лад. Але, як професіонал, він мав залишатися нейтральним. Хоча б зовнішньо мав би бути непохитним. Якщо Роберто побачить в його поведінці найменшу крихту емоційності, він зможе легко, зважаючи на його юридичне минуле, це використати для себе.

Крістофоро здивувало, що, окрім Роберто, в кімнату для допиту зайшов адвокат. Ні, звісно, адвокат мав бути присутнім під час допиту відповідно до процесуальних норм. Але Крістофоро здивував не факт наявності адвоката, а те, що він був не запропонований державою. Це був приватний, високооплачуваний адвокат, з не найприємнішим шлейфом справ позаду. Було зрозуміло, що Роберто хоче «вийти сухим з води». Але йому не було відомо, що Крістофоро приховав роял-флеш в рукаві.