- Катрін, добрий ранок.
- Добрий ранок.
- Я прийшов Вас допитати. Поки Ви в лікарн,і це теж можливо. Якщо Вам потрібен адвокат, ми зачекаємо, поки він приїде. Якщо у Вас немає адвоката – Вам його запропонує держава.
- Мені не потрібен адвокат. Я все розкажу.
- Добре. Тому перед тим, як я зачитаю Вам права, Катрін, я попереджаю Вас, що ця розмова буде записана. До того ж за дверима в палату чергує поліцейський, тому втекти Вам не вдасться.
- Я і не збиралась. Я не буду втікати. Немає куди, якщо чесно. Це ж навіть смішно звучить, чи не так?
- Не зрозумів, що саме смішного у Вашій фразі, Катрін.
Тим часом Крістофоро ставив штатив для камери. Він не розумів Катрін. Але що він точно зрозумів, це те, що дівчина може почати маніпулювати та грати з ним, принаймні, словесно, маневруючи такими фразами та коментарями.
- То ж, що стосовно адвоката?
- Ні, не треба.
- Добре, тоді будемо починати.
Камера була налаштована. Почався запис. Крістофоро вже збирався зачитати права Катрін, але його перервали. В палату зайшов чоловік.
- Перепрошую, але тут йде допит. Хто Ви?
- Я адвокат.
- Ми не викликали адвоката. Сеньйора Марконі погодилась давати свідчення без присутності адвоката.
- Не знаю. Мені зателефонували – я приїхав.
Чоловік досить дивно виглядав, як для адвоката. Щось було в нього в зовнішньому вигляді, що викликало в Крістофоро підозри щодо його персони.
- Одну хвилину. Зараз я в усьому розберусь. Треба лише зателефонувати у відділок.
- Сеньйоре Альберті, це буде зайва витрата часу. Я вже тут. Тому давайте розпочнемо швидше допит.
- Ви не представились. Покажіть Ваше посвідчення, або я викличу конвоїра.
- Не треба нікого кликати. Ось моє посвідчення.
Чоловік просунув Крістофоро візитівку. І це був відволікаючий момент. Тому що, як тільки Крістофоро прочитав ім’я, зазначене на клаптику паперу, його вдарили ззаду по голові – і він втратив свідомість. Але ім’я встигло викарбуватись в нього в пам’яті:
Роберто Марконі.