Розділ 59

Ранок. Це початок нового дня. Це нові можливості. Це світло після темряви ночі.

Ранок для Крістофоро не мав жодного з цих значень. Це був момент, коли він нарешті прибув до поліцейського відділка в Турині. Рейс з Мілану затримали, тому сеньйор Альберті дістався свого місця з запізненням.

Вже на місці він дізнався, що Катрін взято під варту. Але і вона, і Аліса, перебувають в одній з лікарень Турину. У Катрін пошкоджена права рука в результаті пострілу одного з офіцерів поліції, які приїхали на виклик до ательє. В свою чергу пані Леоні- в терапевтичному відділені. Там вона приходить до тями після того, як куля, яка летіла, аби знерухомити руку Катрін та унеможливити наступне її використання зброї, зачепила плече Аліси. В результаті поранення дівчина не мала важких чи небезпечних для життя наслідків, але її моральний стан не можна було назвати здоровим. В неї був шок. Їй вкололи транквілізатори, аби на деякий час притупити підвищену тривожність, яка виникла внаслідок пережитого стресу. Окрім цього, перебування певний час в неналежних умовах без достатньої їжі та води загострили психо-емоційний стан ще й фізичного боку. Її організму потрібен був відпочинок на всіх рівнях. Тому достатня кількість відповідних препаратів мала допомогти їй з цим.

Крістофоро як представник закону отримав дозвіл відвідати Алісу, але це не мало особливого результату. Дівчина спала, а будити її заборонили лікарі, – це міг бути ще один стресфактор для її нестабільного стану. Тому як слідчий, який досі керував розслідуванням, Крістофоро пішов в палату до Катрін. Вона, на відміну від Аліси, не спала, а сиділа на лікарняному ліжку та безвідривно дивилась у вікно. В неї не знайшли ніяких проявів порушень емоційного стану на даному етапі огляду. Для проведення повного медичного аналізу щодо наявних психічних паталогій потребувався час та певна кількість експертів, а не штатний невропатолог міської лікарні. Крістофоро побачив перев’язану кисть правої руки Катрін та згадав таку саму тугу пов’язку на плечі Аліси. Це його повернуло в нормальний стан, звичний для нього, з притаманним більшості слідчим достатнім рівнем критичного мислення. Він не дозволяв більше собі бачити в Катрін жертву життєвих обставин. Так, він знав, що саме пережила вона в дитинстві та підлітковому віці, скільки травм було нанесено їй її ж рідними людьми. Але ось ця пов’язка нагадувала, що Катрін було затримано зі зброєю в руках, яку вона приставила до голови іншої людини, ще й до того після її ж викрадення та утримання проти волі незрозуміло де. Крістофоро розділив для себе сприйняття Катрін – і це мало допомогти йому залишатись розсудливим.