Розділ 58

- Катрін, припини це все, поки не пізно. Ти нічого цим не досягнеш. Повір, нікому немає до мене діла. Ну, вб’єш ти мене. І що тоді?! Тебе заарештують – і ти потрапиш за ґрати. Це все, що на тебе чекає. Ніяких грошей ти не отримаєш.

- Мені потрібно лише їх залякати, щоб не заважали. Тому що я бачу результат занепокоєнь щодо тебе твого слідчого. Бачиш, як старається. Нагнав сюди весь відділок. І що він в тобі знайшов…

- Не заздри.

- Просто стій спокійно, і нічого тобі не буде.

До ательє під’їхало декілька автомобілів поліції. З деяких повиходили офіцери, які одразу націлювали зброю на дівчат.

- Приберіть зброю, підніміть руки. Негайно!

З однієї сторони за спинами жінок стояла охорона ательє, яка вийшла, як тільки побачила, що ситуація ускладнюється. З іншого боку, навпроти них, стояли поліцейські, які нікуди не збирались зникати.

- Я повторюю: негайно приберіть зброю та підніміть руки догори! Якщо Ви цього не зробите, ми примусимо Вас до цього. На  рахунок три ми будемо стріляти. Один!

Катрін так і стояла, тримаючи в своїх руках Алісу та погрожуючи їй пістолетом. Навіть, як би вона й хотіла розімкнути руки, то не змогла б цього зробити. Її заціпило від страху. Вона так далеко зайшла. Бачачи лише ціль, Катрін забула, що в будь-яких дій є наслідки. І тепер, майже досягнувши бажаного, за крок до досягнення своїх цілей, вона забула, для чого насправді вона це все робила, – заради своєї дитини та її благополуччя.

- Два!

Нічого не змінювалось. Час йшов. Катрін не рухалась, а Аліса тихо плакала. Сльози текли по її щокам, а вона навіть не могла подати голос. Їй здавалось, що будь-який звук чи рух з її боку стане причиною того, що Катрін може натиснути на курок.

- Три!

І пролунав постріл.