Розділ 52

Підбори вибивали з кам’яної підлоги іскри. Здавалось за звуком, що хтось забиває цвяхи. Луна розносила цей звук та попереджала про прибуття важливої гості. Вона була останньою з прибулих на зустріч. Останньою, але найбільш важливою.

- Розалія Голді. Здивували. Дійсно здивували. Що Ви тут забули, дорогенька?

Важко було назвати діловою зустріччю зібрання кількох керівників кримінальних угрупувань, однієї ворожки та слідчого. Ці всі протиріччя об’єднались з єдиною метою – знайти Алісу (Вінченці) Леоні. Кожен з них мав на меті різне, але кінцевий результат мав бути одним – врятувати Алісу з полону.

З огляду на те, що у записці, яку залишила Аліса Крістофоро, було вказано, що її викрали саме люди Розалії, було дивно бачити сеньйору Голді серед присутніх. Про це саме висловився сеньйор Перотті.

- До мене дійшла чутка…

- Це я її сюди покликав.

Це вже втрутився сеньйор Канавезі.

- Першочергово до мене дійшла чутка, що мене звинувачують у викраденні Аліси Леоні, тієї кравчині.

- Вона – дизайнер. – уточнив Крістофоро.

- Байдуже. Потім до мене дійшла друга чутка: що виявляється, що ця ваша дизайнер є донькою Фіоренцо Вінченці, того старого скупердяя.

- Він вже давно помер. – знову додав свій коментар сеньйор Альберті.

- А Ви кожне моє слово будете коментувати?! Немає чим зайнятись, слідчий?! Шукай свою подругу!

- Не переходьте межі дозволеного, Розаліє! Я представник закону!

- А я клацну пальцями один раз – і в закону зникне представник!

- Ви погрожуєте слідчому. Ви це усвідомлюєте?

- Так, все. Як малі діти. Навіть не цікаво. Я тебе не для цього покликав, Розаліє. Сядь!

- Сеньйоро Канавезі, але я не хочу бруднитись, знаходячись серед усіх цих людей.

- Тільки не кажи мені, Розаліє, що ти біла та пухнаста. Всі, і навіть тут присутні, знають, яким чином ти досягла свого становища. Тому ще хто буде від кого бруднитись – спірне питання. Сядь, я сказав!

- Добре-добре. Чого кричите?!

- Так, я взагалі нічого не розумію! Аліса написала в записці, що її викрадають люди оцієї – а тепер вона припхалась сюди. Нащо? Мені хтось поясне?

- Вона тут ні до чого. У Розалії немає мотивів та причин. Вона просто подекуди дурні вчинки робить, але не на стільки.

- Вона збиралась вбити Марчелло – це по-вашому дурниці?!

- Розаліє, що ти скажеш у своє виправдання?

- Мені не п’ять років, щоб я виправдовувалась.

- Коротше кажучи, він їй заборгував щось, якісь їхні справи. Плюс їй ще захотілось отримати ательє задарма. Розаліє, захотілось стати кравчинею?

- Дизайнером. Все, я тут ні до чого. Навіть не знаю, хто б це міг бути. Про це ніхто ніде не обмовився. Це насправді дивно. Вінченці – гучне прізвище. Одна лише згадка зібрала тут не останніх людей в наших колах.

Крістофоро відчув відчай. Він не знав, що робити. Все руйнувалось, як картковий будинок. Жодної здогадки не залишилось, де і як шукати Алісу.