- Алісо?
- Так, Крістофоро. Ви щось хотіли від мене? Нащо Ви мене переслідуєте? Я Вам вже тисячу разів сказала, що ні в чому не винна. Що ще Ви хочете від мене почути?
- Як з’ясувалось, Ви підробили документи. Ніде не згадано, що Ви з Мілану.
- Це не фальсифікація документів. Це офіційна зміна. Була причина. Але питання вирішилось. То ж і нема, про що говорити.
- А от я думаю, що якраз це дуже цікавий момент, а головне – важливий. То ж Ви з Мілану. І напевно у Вас, Алісо, було інше прізвище до заміжжя. Дівоче.
- Так, і про це вказано в документах.
- Ви казали, що Ви не італійка. Це правда?
- Частково. Наполовину. В мене батько італієць, а мати українка. Прізвище дівоче в мене Петруччі. Потім я вийшла заміж за Марчелло – і стала Леоні.
Аліса замовкла і над чимось замислилась. Їй не хотілось говорити про все Крістофоро. Вона відчувала себе беззахисною та нікому не потрібною. Ніби-то Аліса знову стала маленькою п’ятирічною дівчинкою, в якої серед друзів були лише ляльки та м’які іграшки. Вона не відчувала підтримку та зацікавленість зі сторони батьків в ній. Мати Аліси завжди була зайнята собою, а батько був поглинутий справами іншими, про які Аліса дуже не хотіла, щоб хто-небудь дізнався, особливо Крістофоро.
- Алісо…
Дівчина не помітила, як тихо до них підійшла Юлітта та, сівши за стіл, взяла Алісу за руку.
- Алісо, ти маєш йому все розказати. Тобі це необхідно. Ти стільки часу тримала це в собі. Тим паче, можливо він зможе тобі допомогти.
- Мені навряд чи хто-небудь взагалі зможе допомогти, Юлітто. Я не хочу нікого наражати на небезпеку. Моє життя і так зараз не схоже на казку. Мене нещодавно хотіли вбити. А Марчелло, мій колишній чоловік, має пряме до цього відношення. І ще я втратила дитину…
Під кінець Аліса перейшла на шепіт. Їй досі важко було говорити про втрату.
- Алісо, чому ти мені не подзвонила чи не написала?
- Я до тебе приїхала. По телефону я б це все не вимовила.
Вони замовкли. Крістофоро відчув себе незручно та зайвим в цій всій історії. Але в нього була мета – йому треба було дізнатись причину, чому на Алісу полюють.
- Алісо, мені треба знати про Вас все, тоді і лише тоді я зможу Вам допомогти та захистити.
- Мій батько може Вам нашкодити. Я цього не хочу. Я змінила прізвище не просто так.
- Хто Ваш батько?
- Вінченці. Фіоренцо Вінченці.