Розділ 44

Круглий стіл стояв посередині в одній з кімнат салону. Навколо, вздовж стін, стояло безліч книжкових полиць, заповнених якимись книжками в темних палітурках, які навіть важко було прочитати: хто їх автор та яку назву мають. Над столом висіла велика стара люстра. Вона мала б гарно світити через свій розмір, але насправді, якби дивно це не виглядало, напускала мороку ще більше. Вікна в кімнаті були зашторені. На столі лежала колода карт та стояла велика свічка, яка вже за час горіння зрослась зі столом.

За столом сиділо троє. Троє не враховуючи кішку, яка ходила туди-сюди, не розуміючи, що всі тут роблять.

- Шановні, не з усіма я тут присутніми знайома. Це факт. Вдавати ворожку і намагатись вгадати, хто є ким, не буду. То ж, молодий чоловіче, представтеся, будь ласка.

- Який він молодий, Юлітто? Він від нас на десять років старший.

- Алісо! Заспокійся. Подивись на вогонь свічки і помедитуй.

- О, Ви, шановна, знаєте, як можна на цю бестію вплинути, і ще щоб вона сиділа тихо та мовчки. Я вражений! Дасте майстер клас?

- Крістофоро!

- Що, Алісо?

- Тепер я хоча б знаю, як Вас звати.

- Так. Я перепрошую. Мене звати Крістофоро Альберті. Я слідчий з Турину.

- Цікаво, чи будуть у мене якісь проблеми з законом, сеньйоре Альберті, якщо я розкладу карти на Вашу долю?

- Проблем не буде, але й робити це не варто.

- Чому?

- Не хочу. Мене більше цікавить, чому саме до Вас подалась пані Леоні? Перебуваючи в малознайомому місті і одразу до Вас.

- Це Вам скаже Аліса, але я  не вважала б, що рідне місто може бути малознайомим.

- Рідне?! Алісо, Ви з Мілану? Про це ніде нема ніякої згадки в жодному з документів. Що це означає?

- Крістофоро, в мене є секрети, про які я навіть Вам не розкажу, хоч Ви і представник закону.

- Пані ворожко?

- Можете просто звертатись до мене за ім’ям – Юлітта.

- Юлітто, може Ви мені розкажете?

- Я не можу. Таємниці Аліси – це лише її справа і лише їй вирішувати, розповідати про них комусь чи ні. Я думаю, вам варто все між собою обговорити. Я вас залишу і ніхто вам не буде заважати. Алісо, поводь себе спокійно і краще все йому розкажи. В нього аура світла.

З цими словами Юлітта підморгнула Алісі та вийшла з кімнати, причинивши за собою двері.