Бійся друга, як ворога
- Крістофоро, а про кого йшла мова? Кого Ваші люди мають затримати за будь-якої можливості? Тим паче Ви сказали «її». Це дівчина? В мене всі дівчата хороші…
Вони вже майже дійшли до будівлі ательє і було видно службові автомобілі поліції та інших підрозділів.
- Крістофоро, я не розумію, що відбувається?! Так враження, що навколо мене лише якісь змовини, погані люди, які тільки й чекають, щоб щось мені заподіяти. Це трішки схоже на параною, але я цим не страждаю і не хотіла б починати. То ж…
- Алісо, все добре. У Вас немає параної. Але ж я не лікар. Це жарт, звісно. Але те, що навколо Вас стільки жадібних, ласих до чужих грошей людей, не робить Вас психічно неврівноваженою.
- Невже комусь знадобилось ательє? Останнім часом воно не надто рентабельне.
- Я думаю, справа не в самому ательє, а в землі та будівлі відповідно. Тим паче, Ви – жінка.
- А я дивлюсь, у Вас немає проблем з зором та логікою «відповідно».
- Я не це мав на увазі. Просто Ви менш захищена в світі бізнесу. Як мені відомо, за Вами ніхто впливовий не стоїть, та й Ви самі не голова якогось угруповання. А земля в Турині не дешева.
- Чомусь у Вас не виникало претензій до Розалії Голді в тому, що вона – жінка.
- Повірте, її так прикривають.
- Невже?! А хто?
- Її колишній чоловік. Голді – не її рідне прізвище. А разом з прізвищем Розалія здобула певний вид недоторканості, окрім статків та впливу.
- Хіба ніхто і ніколи не намагався її в чомусь звинуватити чи викрити?
- Ну, як тепер мені відомо, тому що до цього часу я нічого не чув про Розалію, всі її «забаганки» виконують її помічники. Вона сама не брудниться. А от вони можуть потрапити до в’язниці, але не надовго. Вгадайте, що з ними стається у в’язниці?
- Їх вбивають.
- Так, дуже швидко, непомітно, щоб виглядало, як нещасний випадок. При чому, як Ви розумієте, у більшості проблем зі здоров’ям ніколи до того не було.
За час розмови Аліса та Крістофоро піднялись на потрібний поверх. «Служба безпеки». Так було написано на дверях приміщення, куди вони зайшли.
- Катрін?!