- Я прошу вибачення у Вас, Алісо. Я мав приставити до Вас охорону. Не треба було Вас так відпускати. Ви праві – з Вами, Алісо, могло статися все, що завгодно.
Аліса мовчала. Навіть не дивилась у бік Крістофоро. Вона підійшла до вікна та спостерігала за тим, що відбувалось на вулиці. Люди ходили туди-сюди, гуляли чи поспішали кудись, не здогадуючись про існування Розаліїї Голді, Крістофоро та інших. Якби вона хотіла так само – не знати нікого з цієї історії.
- Алісо, мені потрібно, щоб Ви були присутні в цьому розслідуванні. Ви є важливою частиною цієї історії.
- Я не відмовляюсь допомогти в розслідуванні. Не тому що хочу, а тому що я вже і так втягнута в це. Але одна з умов – це моя безпека. Я Вас вже про це просила. І Ви, до речі, погодились та пообіцяли, що це так і буде. Але…
- Алісо, цього більше не повториться.
- Не обіцяйте більше нічого, будь ласка. Просто робіть.
- Добре. Сьогодні я буду з Вами до кінця робочого дня. На ніч вже з’явиться людина, яка буде спостерігати за Вашою квартирою. На день у Вас з’явиться супровід.
- Дякую.
Аліса продовжувала дивитись в вікно. Вона нарешті зможе відчути себе в безпеці. Можливо.
- Що Вам сказала Розалія? Для чого вона приходила?
- Вона сказала, що в неї є для мене пропозиція. Але я відмовилась, навіть не поцікавившись, про що вона. Далі вона відповіла, що ми ще зустрінемось, і що я благатиму, аби вона мені щось запропонувала. Дуже «змістовний» діалог.
- А ті, що були з нею? Вона їх якось представляла?
- О, ті «чудові» хлопчики… Ні, звісно. Вони просто сиділи, щось переглядаючи в телефоні. Потім, як загіпнотизовані, встали слідом за нею та пішли. Ні «привіт», ні «до побачення».
- Зрозуміло. Вам прийшло повідомлення Алісо. Подивіться.
- Мені? О, точно, зараз.
Повідомлення було від Крістофоро. Аліса подивилась на сеньйора Альберті з німим запитанням: «Що це?». А він їй жестом показав відкрити. Поки вона йому розказувала вдруге, але вже спокійно, про свою розмову з Розалією Голді, він встиг присісти в одне з крісел та надрукувати повідомлення:
«Алісо, скажіть, ці люди були в цьому приміщенні чи деінде в компанії без Вашої присутності? Якщо так – махніть головою».
Аліса стверджувально махнула головою, не відриваючи погляду від телефону. Їй майже одразу прийшло наступне повідомлення:
«Я зараз викличу спеціалістів, аби вони здійснили перевірку на предмет «жучків», камер та вибухівок. Ви, головне, не хвилюйтесь. Просто погодьтесь на мою наступну пропозицію».
Аліса подивилась на Крістофоро переляканими очима.
- Давайте десь пообідаємо.