Розділ 28

Розалія разом зі своїм супроводом пішла – і Аліса змогла нарешті нормально вдихнути повітря. Вона відкинулась на спинку свого крісла та прикрила очі. Їй потрібно було втамувати своє серцебиття. Здавалось, що Аліса зараз виплюне власне серце. Їй хотілось, щоб цього всього ніколи не було. В один момент всі проблеми, всі Розалії з їхніми «пропозиціями», всі ці погрози та кримінал просто зникли. Але хіба це було реально? Ні. Лише магія могла б допомогти. Але в неї Аліса не вірила.

В двері конференц-зали тихо постукали. Це була Катрін.

- Алісо, можна?

- Мг.

Аліса продовжувала сидіти далі з закритими очима та уявляти, що реальності не існує.

- Алісо, до Вас знов прийшли.

- Хто цього разу? Єдиноріг? Чи троль?

- Я ані те, ані інше, Алісо.

Крістофоро Альберті зайшов одразу після Катрін до конференц-зали.

- Ви спізнились. Розалія Голді вже пішла. І залишила по собі неприємне відчуття.

- Так, я бачив, як вона виходила з будівлі. А хто це був з нею?

- Підійшли б і спитали. Я думаю, вона з Вами б з радістю порозмовляла.

- Алісо, не розумію Вашого тону.

В цей час Катрін вирішила непомітно вийти з приміщення, розуміючи, що наступною під гарячу руку може попасти вона.

- І що?! Що з того, що Ви не розумієте?! Я мала сама з нею спілкуватись, а де були Ви?!

- Алісо, я не можу зрозуміти. Які можуть бути претензії?! Ми не в тих відносинах, щоб Ви могли б мені таке говорити.

- До чого це?! Мене могли елементарно вбити! Про які тоді претензії можна було б говорити?!

На цих словах Аліса подивилась прямо на Крістофоро.

- Ви думаєте, це дуже цікаво чи, можливо, необхідний-кожному-в-житті досвід зустрітися віч-на-віч з головою банди?! Сеньйоре Альберті, на відміну від Вас, в мене немає вогнепальної зброї. Навіть дозволу на неї.

- Алісо…

- Ні, Ви дослухаєте. Якщо Ви вже тут. До речі, чому Ви тут?! Невже вирішили провести поглядом Розалію Голді з компанією. В неї такі «класні» супутники, знаєте. Жодного разу не схожі на тих, хто може вбити, навіть не подивившись на жертву. То ж чому Ви самі не запитали в Розалії, хто ж це з нею був?!

Крістофоро мовчав. Він не знав, що сказати. Правда була в тому, що він зробив помилку – не надав Алісі супровід, знаючи, що на неї, можливо, можуть полювати.