Розділ 25

Улюблене ательє зустріло Алісу тишею. І вперше їй не було моторошно. І вперше їй не було моторошно від тиші навколо. Вдома їй було страшно та некомфортно, а тут, в офісі, вона ніби вперше змогла вдихнути.

- Дівчата, добрий день. Як у нас справи?

- Добрий день, Алісо. В ательє все спокійно. Поки Ви були відсутні, нічого не трапилось.

- Дякую, дівчата.

Аліса пішла до ліфтів. Коли один з них відкрився, там стояла Катрін, одна з помічниць Аліси:

- О, Алісо! Як добре, що Ви тут. Я вже збиралась Вам телефонувати.

- Все ж таки щось сталось?

- Ні, не зовсім. До Вас прийшли.

- Хто?

В Аліси пройшовся холод по спині. Чомусь цієї фрази вона боялась найбільше. Саме зараз, коли відбувалось все більше незрозумілих подій. Тут вона побачила, що Катрін щось говорить, але Аліса не чула, що саме вона промовляла.

- Що? Ще раз повтори, будь ласка.

- Я кажу, що до Вас прийшла жінка.

- Яка жінка?

- Вона представилась Розалією Голді.

В Аліси кров відійшла від обличчя. І якщо б вона зараз стала поруч зі стіною, ніхто б і не помітив різниці.

- Алісо, все добре?

- Та-а-ак. Довго чекає?

- Ні, я одразу збиралась Вас повідомити.

Поки вони з Катрін їхали на ліфті, Аліса встигла відправити повідомлення Крістофоро Альберті. Їй необхідно було, щоб з нею хтось був поруч. Вона не була впевнена, що сеньйор Альберті одразу примчить до неї, але те, що він буде знати, це точно.

«Розалія Голді в моєму кабінеті».

Треба було ще додати: «Будь ласка, приїдьте, врятуйте, бла-бла-бла…». Але навряд чи це пришвидшило б якісь його дії. Наразі їй доведеться зустрітись з таємничою Розалією.