Розділ 18

Розалія…

Хто це? Можливо, якась жінка, дівчина, дитина… Яке відношення має вона до Марчелло? Що їх пов’язує? Він ніколи не казав і не згадував, принаймні, в розмові з Алісою таке ім’я. Тому в неї не було навіть ідей стосовно цього.

- Відповідно до Вашої реакції, Алісо, можна зробити висновок, що Ви навіть уявлення не маєте, хто така ця Розалія. Чи не так?

- Ні, я не знаю. Ніколи не чула нічого про людину з цим ім’ям.

- Принаймні, у Вас зараз буде можливість спитати про це у сеньйора Леоні особисто.

- Мене щастя просто переповнює від цього.

- Алісо, це потрібно зробити.

- Це потрібно Вам, пане слідчий, не мені. Ще й про якусь Розалію дізнаватись. Це принизливо.

- Не розумію.

- Що саме?

- Не бачу тут ніякого приниження.

- А, ну так, справді. Чого це я? Цікаво, Ви коли-небудь були з кимось в парі? Перепрошую, звісно, що задаю таке особисте питання. Але враження, що Ви не розумієте деяких моментів.

- Ок. Якщо Ви така досвідчена, Алісо, поясніть мені, що саме такого особливого в стосунках? Я ж не тямущий, на Вашу думку.

- Не треба цього.

- Чого «цього»?

- Агресії.

- Ну, чому ж одразу агресія. Просто Ви мені можете говорити все, що хочете, а я маю на це спокійно реагувати?

- Я вибачилась одразу. І взагалі…

- І взагалі, Алісо, Ви, напевно, забуваєте весь час, що я представник закону, а не Ваш друг чи колега. Я не збираюсь з Вами обговорювати своє приватне життя. І Ви підете на розмову до свого колишнього чоловіка без усіляких ліричних відступів. Це зрозуміло?

- Зрозуміло, сеньйоре Альберті. Але я ще додам одну важливу, на мій погляд, деталь. Ви все рівно ніколи не зрозумієте жінку, яку зраджували, ображали та намагались вбити. А тепер все. Можете вести мене до Марчелло. Але якщо раптом мені захочеться його вбити, не стримуйте мене, будь ласка.

- Мене теж зраджували, Алісо. Якщо Вам так цікаво – я Вас розумію трішки більше, аніж Вам, можливо, було б комфортно в образі жертви, яку всі ображають.

- Я не жертва.

- Так доведіть це нарешті своїми вчинками, діями.

- Ви…

- Хто, Алісо? Хто я?

Аліса не знала, що сказати. Вона була зла на весь світ. Через втрату дитини; через те, що сама заледве вижила; через те, що її ніхто не розумів. І ще ця Розалія.

Зрада існує для того, щоб підняти власну самооцінку, вдовольнити власні інтереси чи потреби. Алісі було цікаву, що саме призвело до зради її колишнього чоловіка. Хіба це все варте того? Залишається лише відчуття втрати після цього, дарма втрачений час життя… Чи винна людина в тому, що її зраджують? Ні. Це вибір іншої людини. Свідомий вибір. Вибір, який не свідчить про погані стосунки.