Розділ 17

Вони поїхали у відділок в автомобілі слідчого. Дорога туди мала зайняти тридцять хвилин. Але вже на другому перехресті їх підрізав автомобіль. Чорний, з тонуванням, вилетів з правої смуги, якраз з пасажирського сидіння.

- Що це було?

- Тримайтесь, Алісо.

- Я не розумію.

Машину почали притискати до бордюру, коли вони вже переїхали перехрестя.

- Схоже, що хтось дуже не хоче, аби Ви доїхали до відділку. Є здогадки?

- Ні, немає. Крістофоро, пам’ятаєте, що Ви мені пообіцяли?

- Що?

- Моє життя в пріоритеті.

- Я сподіваюсь, що мені не доведеться робити вибір між Вашим і моїм життями. Не хотілося б. Але ті, хто нас переслідує, не врахували одну деталь.

- Яку?

- Я слідчий. Хоча це мій приватний автомобіль, але дещо зі службового в мене точно є. Дивіться.

І Крістофоро Альберті дістав з-за сидіння спецсигнал (світловий) синього кольору, який він під’єднав до панелі та поставив на дах автомобіля.

Раптово їх перестали притискати до узбіччя, а звуковий сигнал, що розповсюджувався з маячка на даху, міг оглушити всіх, хто був навколо.

- Ого.

- Так, давно ним не користувався. Щодо нападу… Тут усюди на дорогах є камери. Ми з’ясуємо, хто це був. Як Ви, Алісо?

- В мене серце досі калатає. Ніби зараз вилетить.

- Подихайте носом та подивіться у вікно. Вам зараз ніщо не загрожує.

Далі вони вже спокійно доїхали до відділка.

- Ну що, готові?

- Так, напевно. Не знаю.

- Ще раз: там буде охорона і я.

- Так-так. Ходімте вже. Тому що зараз в мене є неабияке бажання втекти звідси. І поки я йому не підкорилась, кращу піти.

У відділку було достатньо тихо, кожен займався своєю справою.

- Сеньйоре Альберті, приходив лікар до сеньйора Леоні. Наразі він чекає Вас, щоб повідомити діагноз.

- Дякую. Алісо, заслухаєте теж лікаря зі мною?

- Не знаю.

- Я думаю, Вам треба почути думку фахівця перед тим, як Ви самі підете на зустріч з сеньйором Леоні.

- Добре. Нехай.

Вони пішли на другий поверх. Там була купа кабінетів. Якщо б Аліса не пішла зараз разом з Крістофоро, то вона б певно загубилась.

- Ось, мій кабінет. Проходьте.

Крістофоро пропустив Алісу і зайшов слідом за нею. Піднявши слухавку службового телефону, який стояв в нього на столі, сказав:

- Офіцере, покличте до мене в кабінет лікаря, який оглядав сьогодні сеньйора Леоні.