Розділ 14

Мотиви та їх наслідки

Так би мала називатися книга Крістофоро Альберті, якби він був письменником, а не слідчим. Він з дитинства мріяв, що буде детективом. А от книжки стали причиною такої жаги до розслідувань. Крістофоро був першим в своєму класі, хто перечитав всього Конан Дойля та Агату Крісті. І це було тільки на момент початкової школи. Коли він приїздив до родичів в околицях Турина на будь-які канікули, то сеньйор Альберті лише тим і займався, що разом з друзями «розслідували» якісь дрібні злочини чи загадки. Якщо в місцині з’являвся хтось сторонній чи про якусь покинуту будівлю ходили якісь легенди – це все маленький Кріс мав дізнатись, дослідити і встигнути це зробити за канікулярний період. То ж про наслідки злочинів слідчий Альберті знав ще з малечку. А от з мотивами він познайомився, коли навчався у військовій академії. Як одна з основних дисциплін викладалась психологія та її різні підгалузі, які були дотичними та корисними для майбутньої роботи слідчого. Психологія особистості злочинця – сукупність негативних типологічних якостей індивіда, що зумовили вчинений ним злочинне діяння певного типу та виду. Оцінюючи особистість людини, яка вчинила злочин, необхідно виявити домінуючі спонукання і узагальнені способи її життєдіяльності, що утворюють загальну схему її поведінки, стратегію її життєдіяльності. Психологія злочинця відрізняється від психології нормальної людини. Найважливіша психічна форма поведінкової активності людини – вольова поведінка. З усіх елементів злочину найближче до морально-психологічної характеристики особистості варто зазначити суб’єктивну сторону, а в ній – мотиви злочину та цілі, поставлені перед собою злочинцем. Якщо розглядати сеньйора Леоні з цього боку, то треба шукати причини, через які він вирішив вбити свою колишню дружину.

Крістофоро Альберті поїхав на роботу у відділок. Треба було підняти всі документи та знайти зв’язок між усіма цими подіями. Слідчий вирішив зупинитися на класовій теорії причин правопорушень. Її суть зводиться до того, що основною причиною правопорушень є класова приналежність і майнова нерівність. Хоча не варто було відмовлятись від наявності психофізіологічних причин правопорушень у злочинця. Тривалий вплив травматичної інформації поступово вносить зміни у фізіологію організму й психіку людини. Такі зміни закріплюються в керуючій (регулюючій) системі фізіології організму у формі «стереотипу травматичного заміщення». Стереотипи травматичного заміщення – це певне сприйняття негативної інформації як корисної або такої, що не шкодить людині, спричинене мимовільним корегуванням програми оптимізації внутрішніх функцій і критеріїв оцінки стану внутрішнього та зовнішнього середовища в керуючій системі фізіології організму, внаслідок тривалого впливу різноманітних загроз і неприємних переживань. Необхідність відновлення життєвої енергії може мимовільно спонукати людину до небезпечних і навіть кримінальних дій.

Так, згадуючи фрагменти лекцій з кримінальної психології, сеньйор Альберті під’їхав до відділку.

- Пане слідчий!

- Так, що сталось?

На зустріч слідчому вибіг офіцер.

- Наш підозрюваний, сеньйор Леоні, заявляє, що не розуміє за що його взагалі затримали, і найголовніше, він каже, що він не сеньйор Леоні.