Розділ 13

«Бог не міг бути скрізь, тому він створив матерів» Редьярд Кіплінг

Не можливо уявити, що відчуває жінка, яка втратила дитину.

Аліса Леоні перебувала в лікарні і досі не знала, що це сталось з нею.

Вона то просиналась, то знову засинала. Лікарі визнали її стан, як стабільний. Але через пережитий стрес, Аліса мала відновити свої сили. За час її перебування у відділенні інтенсивної терапії, до дівчини ніхто не прийшов зі знайомих чи близьких. У мареннях Аліса бачила фрагменти однієї і тої ж самої ситуації: Марчелло з пістолетом, його крики та звинувачення. Це здавалось нав’язливим сном. Але прокинутись остаточно вона досі не мала змоги.

На третій день лікування Аліса прокинулась остаточно. Вона відчувала в собі сили. Вона відпочила і її ніщо не турбувало. Як завжди о шостій до неї зайшла медсестра і, побачивши, що Аліса не спить, побігла кликати чергового лікаря.

- Пані Леоні, Ви мене чуєте?

- Так. Де я?

- У лікарні. Що Ви пам’ятаєте останнє?

- Мій колишній чоловік погрожував мені. Ви не знаєте, його затримали?

- Я думаю, ми дамо знати правоохоронцям, що Ви вже прокинулись.

- Мене в чомусь звинувачують?

- Ні, Ви є жертвою скоєного злочину. Скажіть, будь ласка, чи пам’ятаєте Ви, що відбулось після того, як Ваш колишній чоловік Вам погрожував?

- Ні. А було ще щось?

- Це краще Вам пояснить слідчий.

Найчастіше викидні трапляються протягом першого триместру вагітності. Якщо трапляється викидень, жінка виявляється абсолютно не підготовленою. Втрата вагітності на ранніх термінах і втрата крові – часте явище для першого триместру. Симптоми: безсоння, агресивність, страх, почуття провини, апатія, злість на себе.

- Алісо?

- Так.

- Це я. Крістофоро Альберті. Слідчий. Лікар сказав, що Ви вже можете говорити. Можете?

- Так. Про що Ви хотіли поговорити?

Аліса сіла на своєму ліжку та Крістофоро допоміг покласти їй подушки під спину. Треба було зробити все акуратно, щоб не пошкодити крапельницю.

- Я присяду.

Крістофоро взяв стілець і підсунув його до ліжка.

- Алісо… Я співчуваю Вам.

- Не треба. Якщо Ви прийшли тільки для цього – то не треба.

- Ні, не тільки. Вашого колишнього чоловіка взято під варту – він Вам не зашкодить. Решта співучасників дають свідчення. Є вірогідність, що їх випустять під заставу.

- Добре.

- Алісо, я знаю, що Вам зараз складно…

- Не говоріть те, що не є правдою.

- Пані Леоні, Вам треба дати свідчення. Бажано найближчими днями.

- Добре, я Вас почула. Це все?

- Так. Ніби-то. Мені справді шкода.

- На все добре.

- Якщо буде треба, ми можемо надіслати за вами автомобіль, коли Ви поїдете давати свідчення.

- Я втомилась. До побачення.

Аліса мріяла, щоб про неї всі, по можливості, забули. Сьогодні вона померла.

Крістофоро Альберті пішов від Аліси у спустошеному настрої. Він не мав досвіду спілкування з людьми, які втратили ще ненароджених дітей. Звісно, протягом всіх років роботи він мав розмови з тими, хто втратив родичів. Але ця ситуація для нього стала виключенням.

Коли він зайшов в палату, то побачив тендітну дівчину, зовсім юну, бліду, з червоними очима. Вона лежала і дивилась у стелю, не бачачи там нічого. Вона дивилась у ніщо – і це ніщо поглинало її зсередини.

Крістофоро не знав, що і як говорити. Напевно, кожна нормальна людина хоче в цей момент якось допомогти, розрадити. Але це неможливо. На жаль.

Як слідчого, Крістофоро непокоїло те. Чому саме зараз активізувався сеньйор Леоні в своєму бажанні знищити Алісу. Це він збирався з’ясувати. Вони вже не були офіційно одружені. Була б хоча б якась логіка в його діях, якщо б в них було досі це спільне майно або ще щось. Це був досить суперечливий момент. Наступне, що непокоїло слідчого в цій справі, це те, як легко погодились на «зраду» підлеглі Аліси, бухгалтер та заступник. Отже, сеньйор Леоні їм щось пообіцяв.

«Щось» – це напевно гроші. Але як стало зрозуміло, особливих статків колишній чоловік не мав і довгий час жив за рахунок неї. Зрозуміло, в якому саме напрямку варто рухатись далі у розслідуванні.