Розділ 7

- Ви зателефонували в поліцію?

- Так, пані Леоні. Вам не можна хвилюватись. Лікар Андреас зараз повернеться. Посидьте поки що тут. Чи хочете полежати? Зараз знайду Вам вільну кушетку.

- Ні-ні, все добре. Дякую. Не треба.

- Лікар Андреас побуде з Вами, пані Леоні, під час розмови з поліцією. Ви не будете одна.

- Я й так не одна.

- А, це Ви про вагітність? Так, і Ви не маєте про це забувати, про Ваш стан. Головне для Вас, пані Леоні, має бути дитина. А автомобіль… Чи він ще Вас турбує?

- Ні, точно ні. Ви праві – я хочу полежати.

- Зараз підготую для Вас ліжко.

Насправді Аліса дуже хотіла залишитись наодинці: щоб весь час ніхто не говорив їй щось, щоб вона могла спокійно зосередитись на своїх думках та переживаннях. А вони в неї були. Звісно, причиною її хвилювань не був підірваний автомобіль. Її непокоїло те, що в ньому могла бути вона та її майбутня дитина. Алісу дратувала поведінка її колишнього чоловіка. І відверто лякало те, що хтось хотів її вбити.

Вбити. Смерть. Це ті слова, що як звук будильника звучали безперервно в голові Аліси.

Сеньйор Андреас довго не повертався, а, дякувати Богу, медсестра Олівія десь затрималась. Напевно, знайшла з ким поговорити – і це, на радість Аліси, була не вона. Поліція теж ще не прибула. Аліса вже знудилась сидіти, тому вирішила прогулятись. Вона прагнула потрапити на свіже повітря. Їй здавалось, що на неї тиснуть стіни. Пройшовши по коридору, дівчина натрапила на службовий вихід. На щастя, там було відчинено та нікого не було, то ж Аліса змогла спокійно вийти з будівлі непоміченою.

На вулиці була гарна погода: свіже повітря, яскраве сонце й тепло. Бажання повертатись в лікарню в Аліси не було. Якщо в поліції виникнуть якісь питання щодо вибуху її автомобіля, то їй зателефонують. Якщо в лікарні будуть якісь питання щодо її чоловіка чи її аналізів, їй зателефонують. Якщо комусь буде треба щось від неї, її знайдуть.

Аліса пішла через парк, який знаходився поруч з лікарнею. Вона йшла просто. Вперше за весь час дівчина робила щось просто. Ні перед ким не виправдовуючись, нікому не повідомляючи що і як вона робить, чому вона щось робить. Аліса зайшла в крамницю на розі. Вона давно хотіла купити горщик троянд, але в її колишнього чоловіка була алергія на будь-які хатні рослини, особливо на троянди. Хоча наразі вона думала, що він це просто вигадав. Кущ троянд був середнього розміру. Квіти були білими з невеличкими рожевими вкрапленнями. Те, що не було різкого запаху, дуже порадувало Алісу. Останнім часом вона дуже різко сприймала запахи. І це було зрозуміло – вона була вагітною.

Аліса викликала таксі. Її телефон мовчав. І це було добре. Тому вона без будь-яких сумнівів поїхала додому, тримаючи в руках свою нову подружку – троянду декоративну.