Розділ 5

Наші дні

- Дівчино! Ви мене чуєте?

Мені в очі світить яскраве світло. Я не можу дивитись на це світло. Я не хочу дивитись на це світло.

- Чую.

- Це добре. Як Вас звати?

- Аліса Леоні.

- Зараз ми у Вас візьмемо аналіз крові. Треба виявити причину, чому Ви втратили свідомість.

- Я вагітна. Думаю, це і є причиною.

- Який триместр?

- Другий. Початок.

- У Вас є лікар-гінеколог, який слідкує за перебігом вагітності?

- Так, я стою на обліку. Але в іншому місті.

- Ми все рівно зараз зробимо аналіз крові. Але Вам необхідно буде звернутись до свого лікаря.

- Добре.

Я чекала на результат експрес-аналізу крові в коридорі. Біля рецепції стоїть автомат з кавою, але я хочу простої води. Тим паче, що каву мені не бажано вживати. Треба викликати таксі, аби мене забрали звідси, я сама не доїду.

- Пані Леоні, Ваші результати готові. Зайдіть, будь ласка, в кабінет.

Я йду в кабінет, не знаючи, чого можна чекати. На сьогодні мені вистачить потрясінь.

- Пані Леоні, Ваші результати знаходяться в межах норми. Але ми наполегливо рекомендуємо Вам пройти обстеження у свого лікаря. Можливо, Вам треба пропити якийсь вітамінний курс. Але те, що я знаю точно, Вам не можна нервувати, пані Леоні. Ви несете відповідальність не тільки за себе.

- Сьогодні сюди, в лікарню, привезли мого колишнього чоловіка. Він потрапив в аварію. Напевно, мене це дуже вразило.

- Пан Леоні. Так, я допомагав його оглядати. В нього немає серйозних пошкоджень. Перелом верхньої лівої кінцівки і в принципі все.

- Не зрозуміла. Ще раз?

- Кажу, що Ваш колишній чоловік в сорочці народився. Тільки ліва рука зламана. Більше ушкоджень немає. Спрацювали подушки безпеки, і пасок зіграв не останню роль. Все буде добре з ним. Можете не хвилюватись.