Розділ 4

2,5 місяці тому

Таксі приїхало. В Турині – ніч, в моєму серці – туга, в мені – нове життя, яке ні в чому не винне. Вчора зранку я дізналась, що вагітна. Тому вирішила, що це буде останній довгий переліт. Хотіла подзвонити Марчелло, але мені так хотілось побачити його реакцію наживо! Але мені цього не вдалось. Марчелло завтра подає документи на розлучення. Після його слів про зраду та розірвання шлюбу, я не захотіла говорити про нашу спільну дитину. Це б звучало як маніпуляція, або шантаж, або примус для продовження якоїсь фікції сім’ї. Хоче Марчелло розлучення, отже, я підпишу всі необхідні документи. А дитина… Про дитину він може взагалі ніколи не дізнатись. Принаймні, хто її біологічний батько.

Я вирішила зупинитись в одному з готелів, перечекати ніч. Ніхто не має поки що знати, де я. Навряд чи хтось буде цим цікавитись, особливо Марчелло. Я могла б зателефонувати Майклу, але є вірогідність того, що він поїде до Марчелло і буде його бити. Мрії звісно мають збуватись, але не таким чином. Марчелло не заслуговує бути побитим. Він ні на що не заслуговує від мене чи моїх знайомих.

Мені пощастило, що готель працює цілодобово. Одна кімната для однієї з половиною. Завтра треба записатись до лікаря і стати на облік. Але я не хочу робити цього в Турині. Тут всі одне одного знають завдяки знайомим знайомих. В іншому місті мені легше буде зберегти мою таємницю на довший час. Все рівно, коли моє тіло почне змінюватись, це важко буде приховати. Але це буде пізніше, аніж за місяць. А через місяць ми з Марчелло будемо вже офіційно розлучені. Зазвичай місяць  парам надається, аби передумати, осмислити своє подружнє життя та, в результаті, забрати заяву і не розлучатись. Мені ж цей місяць знадобиться, щоб з моїм юристом зробити так, щоб мій чоловік відмовився від частини моєї компанії. Звісно я її заснувала, вже будучи заміжньою, але я це зробила на власні кошти без допомоги Марчелло. Натомість, він тепер має повне право претендувати на 50% акцій Будинку Моди «Аліса». Завтра зранку я зателефоную пану Вітторіо, юристу компанії, і пораджусь, що мені робити далі.

А зараз мені треба спати. Переліт був довгий, день – важкий, вечір – непередбачуваний. Але я тепер не одна.