Частина 19. Звинувачення

Я сиділа в кабінеті у Віктора, закутавшись у плед на дивані та повільно пила гарячий чай. Сюди мене привела охорона, потім Джейкоб приніс тацю з чаєм, але його до мене не пустили, на що він довго обурювався за дверима, і тацю все-таки передали.

За 20 хвилин у кабінет увійшов Віктор. Втомлено опустившись у крісло, він налив собі віскі і залпом випив.

• Ти в порядку? – глухо спитав він.
• Пара подряпин. - тихо відповіла я. Дурмана в голові вже не було, але подряпини і прокушена нога все ще боліли, бо сліди залишив Чистий. А ще це неприємне почуття внизу живота ... Виродок ...
• Кіра… Кіра Кіра.. я думав ми домовилися…
• Що? - здивовано перепитала я, глянувши на нього.
• Що чула! - зло вигукнув він. - У нас була угода! Я попередив тебе, що за бійки будеш відповідати переді мною особисто! Так тобі мало звернених?! - Він підвівся з крісла і попрямував до мене. - Навіщо ти до Чистого з Кореї полізла, погань?! Кулаки сверблять?! - він ударив кулаком у стіну за пару сантиметрів від мого обличчя.

Я нічого не змогла відповісти, лише хапала ротом повітря від обурення та образи, а на очах виступили сльози. Йому начебто було начхати на мою думку, він навіть не запитав у мене що трапилося.

• Сер! - до кабінету постукали.
• Не зараз! - прогарчав Віктор не обертаючись і дивлячись мені в очі.
• Вибачте, сер, але я мушу вам це передати. Поки я не передам – Джейкоб, ваш підопічний, не піде. - опустивши очі, сказав охоронець.

Віктор готовий був рвати і метати, він ривком опинився біля дверей і прогарчав в обличчя Джейкобу, що заглядав всередину:

• Що? Що такого термінового ти хочеш мені передати? Я тебе в карцер на тиждень зараз відправлю, якщо не звалиш звідси негайно! - голос Віктора був дуже злий, а очі були вогнянними. Він був готовий вбити будь-кого на його шляху. Вечір, на якому він планував представити свою племінницю іншим небагатьом Чистим, був зірваний цією самою племінницею.

Джейкоб не сказав жодного слова, тільки простяг Вікторові річ. Пару секунд Віктор мовчки дивився, ніби не розуміючи, що це. Потім мовчки кивнув і зачинив двері. Повільно повернувшись до мене він стискав у руці мою порвану, забруднену в крові і спермі сукню. Я не дивилася на нього, обійнявши себе за коліна і закутавшись у плед. Повільно підійшовши до мене він хотів покласти руку мені на плече, але я різко схопилася і зробила кілька кроків убік, не звертаючи уваги на біль у нозі та тілі.

• Не торкайся мене .. - прогарчала я і відвернувшись пішла в душ у його спальні.