Альманах видів

Частина 16. Розмова з Джейкобом

Через кілька днів я зустріла Джейкоба на подвір'ї.

Привіт! - Підійшла я до нього. - Ти в порядку? Скільки він тебе у карцері протримав?
Привіт. Я пролежав там півтора дні. - відповів вищий, дивлячись у підлогу. - Досі дзвін у вухах.
Але чому ти не втік через вікно? Було ж відкрито.
Та я .. - Він глянув на мене і опустив погляд. - Я збирався тебе рятувати.. збирався вибігти, коли він на підлогу тебе кинув, але тут вломились охоронці.
Дякую.. – посміхнулася я і присіла поряд на трибуни.
Та я ж не допоміг нічим. Він тебе сильно побив?
Ні.. не те що б. – я відвела погляд.
А ще я чув, що ти більше не живеш у загальному корпусі. Що сталося?
Ну.. ми з директором.. ми як би старі знайомі.
Що? - він відсахнувся від мене, його очі округлилися і він позадкував. - Чорт! Ти теж Чиста!
Тихо тихо! Замовкни! - я підбігла до нього і затулила йому рота рукою. Потім подивилася йому в очі і риком сказала - МОВЧИ.

Він тут же заспокоївся, але дивився на мене здивовано.

Подобається

#420 в Фентезі
#65 в Бойове фентезі
#1664 в Любовні романи
#404 в Любовне фентезі

Відредаговано: 02.08.2024