Розділ 43 . Тінь у Вентиляції

​Родина переїхала в стару сталінку з високими стелями. Аліса розпаковувала речі, коли почула дивний звук із решітки вентиляції на кухні. Скряб... скряб-скряб... Ніби хтось водив виделкою по залізу.

​— Алісо, воно знову дивиться, — прошепотіла Майя, стискаючи свою іграшку.

​— Хто, Майю? Таргани? Я куплю отруту, — відмахнулася Аліса.

​Але вночі Аліса прокинулася від того, що в кімнаті стало нестерпно холодно. Вона глянула на ліжко сестри — воно було порожнім. Двері в коридор були прочинені, а звідти доносився ритмічний звук: хлюп... хлюп...

​Аліса вийшла в коридор. Світло не вмикалося. Вона побачила Майю, яка стояла на стільці перед вентиляційною решіткою у ванній. Дівчинка засунула руку глибоко в чорний отвір.

​— Майю, відійди! — закричала Аліса.

​Майя повільно повернулася. Її очі були абсолютно білими, без зіниць.

— Воно каже, що у мене дуже смачне ім'я, — вимовила вона чужим, скрипучим голосом. — Але твоє... твоє ім'я йому подобається більше. Воно хоче зробити з нього десерт.

​З вентиляції почало виповзати Щось. Воно було довгим, чорним і блискучим від слизу. Замість голови у істоти була купа дитячих масок, зшитих докупи. Кожна маска відкривала рот і видавала тихий плач. Це був Шурхотун. Він харчувався іменами та особистостями дітей, залишаючи після себе лише порожні оболонки.

​Шурхотун кинувся на Алісу, пересуваючись по стелі. Його пальці-ніжки залишали чорні сліди на шпалерах. Аліса схопила сестру і забарикадувалася в кімнаті, але істота почала пролазити крізь щілину під дверима, стаючи пласкою, як папір.

​Аліса згадала найтемнішу сторінку з Альманаху: «Монстр, що живе в стінах, боїться справжнього, живого вогню та забуття свого власного походження».

​Вона схопила лак для волосся та запальничку. Коли перша «лапа» істоти торкнулася її ноги, Аліса натиснула на кнопку. Велетенський струмінь полум'я вдарив у морду з масок. Шурхотун заверещав тисячею дитячих голосів.

​— Тебе немає в моєму світі! — кричала Аліса, закриваючи сестрі очі. — Ти просто бруд у трубах! У тебе немає імені!

​Від цих слів істота почала висихати, перетворюючись на звичайний пил та іржу. Вона втягнулася назад у вентиляцію, і за секунду все затихло.

​Зранку батьки нічого не помітили. Тільки Аліса знала, чому на стелі залишилися дивні плями. Вона заклеїла всі вентиляційні отвори в домі дрібною сіткою та заставила їх важкими книгами.

​Але іноді, коли вона засинає, вона чує, як десь глибоко в стіні, за бетоном і цеглою, хтось дуже тихо вимовляє її ім'я. А-лі-са... І цей голос стає все ближчим.

​Порада : Якщо ви почули шурхіт у трубах або вентиляції — ніколи не зазирайте туди з ліхтариком. Шурхотун ловить ваші очі, щоб викрасти вашу подобу. Краще покладіть біля решітки шматочок полину або натріть її часником. Монстри чистоти і металу ненавидять запахи живої природи.