Розділ 24 . Гребінець із чорної кістки

Влада завжди дбала про своє волосся. Воно сягало її талії і на сонці нагадувало розплавлене золото. На свій день народження вона отримала дивну посилку без зворотної адреси. Всередині лежав витончений гребінець, вирізаний з якогось темного, майже чорного матеріалу, що на дотик нагадував холодну кістку. Він був прикрашений різьбленням у вигляді маленьких змій, які перепліталися між собою.

​— Який гарний... — прошепотіла Влада і вперше провела ним по волоссю.

​Гребінець ковзав неймовірно легко. Навіть найскладніші вузлики розплутувалися самі собою. Але того ж вечора Влада помітила дещо дивне. Її волосся почало рости з неймовірною швидкістю. За ніч воно подовшало на десять сантиметрів. А наступної ночі — ще на двадцять.

​Волосся ставало важким, густим і... ніби живим. Коли Влада заходила в темну кімнату, їй здавалося, що її пасма ледь помітно ворушаться, наче щупальця під водою. А гребінець на тумбочці почав видавати ледь чутний звук — хрусь-хрусь-хрусь — ніби він щось пережовував.

​Минув тиждень. Волосся Влади заповнило вже всю її кімнату. Воно стелилося по підлозі, обплітало ніжки ліжка і лізло в щілини паркету. Влада була налякана. Вона хотіла відрізати його, але щойно вона піднесла ножиці до пасма, волосся різко смикнулося і вибило інструмент із її рук.

​— Тобі не потрібні ножиці, мила... — пролунав голос прямо з-за її спини. Але там нікого не було. Голос виходив із самого масиву її волосся. — Ми тепер одне ціле. Ми — твоя корона. Ми — твій захист.

​З купи золотавих пасом на підлозі почала формуватися постать. Це була Тінь Перукаря. Вона не мала обличчя, лише дві довгі руки, які закінчувалися кістяними гребінцями замість пальців. Істота почала «розчісувати» волосся Влади, але тепер кожен рух завдавав болю. Влада відчула, що волосся починає проростати всередину її шкіри, з’єднуючись із нервами.

​— Ти станеш нашою основою, — прошепотіла Тінь. — Ми сплетемо з тебе кокон, у якому час зупиниться. Ти будеш вічно красивою, вічно юною... і абсолютно нерухомою.

​Волосся почало затягуватися навколо шиї та рук Влади. Вона бачила в дзеркалі, як її власне обличчя поступово зникає за завісою золотих пасом, які ставали дедалі темнішими, перетворюючись на брудну солому.

​Влада зрозуміла: гребінець був якорем для Тіні. Він висмоктував її життєву силу, щоб живити це аномальне волосся. Вона згадала пораду з нашого Альманаху: «Те, що росте з тебе проти твоєї волі, боїться лише одного — вогню очищення та повної втрати того, чим ти пишаєшся».

​Вона зрозуміла, що має пожертвувати своєю гордістю — своїм волоссям.

​Влада дотягнулася до запальнички, яка лежала на полиці для ароматичних свічок. Вона не підпалила волосся (це було б надто небезпечно), вона піднесла вогонь до самого гребінця.

​Як тільки полум’я торкнулося чорної кістки, гребінець заверещав. Це був звук, схожий на плач дитини. Чорний матеріал почав плавитися, випускаючи густий, смердючий дим. Тінь Перукаря миттєво втратила форму, розсипавшись на тисячі окремих волосин, які більше не мали сили.

​Волосся Влади, що обплітало кімнату, вмить висохло і перетворилося на попіл. Сама дівчина відчула неймовірну легкість. Коли дим розсіявся, вона побачила, що її волосся стало зовсім коротким — воно обгоріло до рівня плечей.

​Наступного дня Влада пішла в перукарню і зробила дуже коротку стрижку. Вона більше не женеться за довжиною. Вона знає, що краса може бути пасткою.

​Але іноді вночі, коли в кімнаті стає занадто тихо, вона чує під подушкою тихий звук — хрусь-хрусь-хрусь. І тоді вона міцно стискає в руці звичайну дерев'яну щітку і чекає на світанок.

​Дорогі мої читачі 

​Моя вам порада: ніколи не користуйтеся чужими або знайденими гребінцями. Волосся — це провідник вашої енергії, і той, хто тримає ваш гребінець, тримає частинку вашої душі. Якщо після розчісування ви відчуваєте втому або дивну важкість у голові — змініть щітку.

​Завжди вичищайте гребінець від випалого волосся і спалюйте його. Не викидайте пасма у смітник, бо Тіні можуть знайти їх і сплести з них нитку, яка приведе їх до вашого дому. І головне: любіть себе такими, якими ви є, і не дозволяйте жодним «чарівним» речам обіцяти вам ідеальність.