Казка

— Приведіть  мені королівського алхіміка! –король Аргон сидів на масивному троні у кінці величезної зали. У його голосі вчувалася сталь. Двоє гвардійців попрямували до виходу з зали.

      Алхімік Уран мешкав у східному крилі палацу, там же знаходилась його лабораторія, у якій він проводив більшість свого часу. І цього разу він також був там:

— Так… якщо наповнити кульку киснем, вона впаде на землю… а якщо гелієм злетить вгору… отже, якщо подумати логічно… гелій легший за кисень, отже має стояти перед оксигеном… - Уран нахилився над документами.

— Алхімік Уран, король Аргон бажає вас бачити. – Гвардійці зайшли до лабораторії.

— Га? А так, вже йду. – Він підвівся і попрямував за гвардійцями до тронної зали.

— Ваша Величносте, ми привели його! – Гвардійці вклонились і повернулись на свої місця, Уран підійшов до короля Аргона і став на одне коліно.

— Ваша Величносте, ви хотіли мене бачити?

— Так. Уже пройшло два тижні, ти виконав моє завдання?

— Звичайно мій королю. Я виявив метал цінніший навіть за золото!

— Ііііі? – король нахилився вперед.

— Це платина Ваша Величносте. Грам платини дорівнює кілограму золота.

— І де її знайти? – король повеселішав.

— За моїми підрахунками, у нашому королівстві є тільки два місця де її можна знайти. Це у печерах селищ Підгірне та Шахтарське.

— І чого ви чекаєте? Ви чули що він сказав! – У залі також були присутні перший радник та капітан королівської служби. Саме до них і звертався Аргон.

— Ми вже вирушаємо Ваша Величносте! – вони вклонились і покинули залу.

— Відразу потрібно було! А чим ще ти можеш мене порадувати Уране?

— Я працюю над систематизацією відомих нам елементів і виявив один небезпечний.

— Який?

— Ртуть, хімічний елемент Меркурій. Це рідкий метал, випари якого є отруйними.

— Гаразд, ти можеш йти.

     Він вклонився і вийшов.

— На сьогодні все!

     Король Аргон а разом з ним і його гвардійці попрямували до виходу з зали.

«З допомогою цього Меркурія я правитиму всім світом! А щойно ці бовдури знайдуть платину я буду ще й найбагатшим у світі! Весь світ та його багатства належатимуть мені і тільки мені!» - саме так думав король прямуючи в західне крило до своїх покоїв. Але в цей день король так і не дійшов до покоїв… з-за повороту з’явився лицар у чорній масці і ввіткнув кинджал в серце Аргона. Король помер на місці, гвардійці не встигли нічого зробити.

    Оскільки королівству потрібен правитель через тиждень після смерті Аргона на трон зійшов його син Неон. Правлячи мудро та справедливо, король Неон заслужив повагу та підтримку народу. За його правління королівство Літая процвітало. Народ та його правитель жили у мирі та злагоді.

Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець!