- Банто, годі розсипатися в компліментах, - примружилася Тамсі, і в її смарагдових очах блиснуло роздратування. - Чи ж я не знаю, як ти вчиняєш із усіма жінками, з якими зустрічається? Всіх використовуєш - а потім кидаєш.
- Ми розходимося зі взаємним задоволенням! - спробував заперечити чоловік.
- Не сміши мене! - підвела скептично брову Тамсі. - Тебе зовсім не цікавлять думки іншої сторони з цього приводу. Та хай уже, твої життєві принципи та ставлення до жінок мене зовсім не обходять. І припини витріщатися на мої груди! - гаркнула раптом дівчина. - Я сама не радію з приводу того, як одягнена! Мене, трясця, дратує це прикид! Я розумію, що зовні це має шикарний вигляд, але ж як в ньому незатишно! Я не звикла до такого!
Тамсі поправила бретельку вечірньої сукні на плечі, котра почала трохи сповзати, і Марсіял непомітно сковтнув слину - плече було зовсім поряд, просто під його носом.
Чоловік відвів погляд і натиснув якусь кнопку в меню перед собою, замовляючи знову напій замість розлитого. В горлі пересохло і від пережиторого естетичного й емоційного шоку, і від близькості Тамсі, яка виявилася диво, яка вродлива! Йому сподобалося, як дівчина відшила Банто, і він трохи підбадьорився. Хоча ревнощі нікуди не поділися, так само шкреблися на дні душі неприємними драпіжними кігтиками.
- Тамсі, ти не маєш рації, то я раніше був таким! А зараз, побачивши тебе, я просто в глибокому приємному шоці. Заради такої жінки я навіть згоден передивитися всі свої правила життя і одружитися! - блазнював і не вгавав Банто.
Марсіял навіть здивувався б, якби товариш перестав залицятися до дівчини, тому мовчки терпів слова Банто, що бісили не лише його, але, напевно, і Тамсі. Хоча вона не терпіла, реготнула сердито і перебила чоловік:
- Припини, я сказала! Краще давайте обговоримо те, що зараз насправді важливе! - дівчина взяла в руки склянку з соком, яку тицьнув їй андроїд за стійкою, і швидко пригубила. Потім продовжила. - Система в проєкті глючить, зовсім не працює! По-перше, я не можу зв'язатися з ШІ Наумом. По-друге, в програмі не виконуються елементарні накази, які повинні виконуватися, принаймні, на рівні організаторів!
- Як це не працює? - здивувався Марсіял. - Все наче в нормі. Принаймні візуально так, як задумувалося. Пара-сіті точно відповідає запрограмованому оригіналу. Та й усе йде за планом. Перший етап ось-ось почнеться. Через, - Марсіял зиркнув на смарт, - годину всі будуть у зборі й почнеться вибір.
- Можливо, план і йтиме так, як заплановано, - хитнула головою Тамсі. - Але чому, біс його забирай, я не можу змінити свій одяг?! Коли ми готували програму, то в віртуальній реальності я могла бути в будь-якому одязі, й надавала перевагу звичному! Чому ж зараз система одягає мене в цю відкриту сукню й фарбує мені губи? Ненавиджу помади!
Тамсі схопила зі стійки серветку зі спеціальної серветниці і з роздратуванням рвучко мазнула нею по губах, витираючи яскраво-червону помаду. Помада витерлася негарно, червоним неакуратним пасмом розтерлася й трохи по щоці дівчини. Також лишилася на серветці. Але… за секунду на обличчі дівчини знову красувався бездоганний макіяж і чітко окреслені й щедро нафарбовані губи.
Всі ці маніпуляції Тамсі з серветкою й губами знову вибили Марсіяла з колії.
Він схопив склянку якоїсь рідини, яку щойно замовив, і перехилив її майже повністю собі в рота. І мало не задихнувся! Там був міцний алкогольний напій, який, напевно, треба було пити маленькими ковтками протягом всього вечора! А він махнув усю порцію за один раз. Вогняна рідина потекла горлом, і чоловік ледве стримався, щоб не закашлятися від несподіванки. Взяв оливку з блюдця поряд і почав жувати, щоб заїсти це вогонь в роті. Добре, що ніхто не помітив його помилки з напоями, бо Тамсі якраз повернулася до Банто і вони обговорювали аномальну помилку в проєкті, яка несподівано проявила себе таким дивним чином.
- Я заякорилася! - доводила дівчина Банто. - Не вперше вже це роблю. Але мене все одно кинуло геть із залу. І знаєш куди? - дівчина криво посміхнулася. - В модельне агентство. У Пара-сіті таке, виявляється, теж є. Чи то просто система створила його для мене. Не знаю. Там було кілька дівчат, напевно просто програмних, несправжніх, створених ШІ для масовки.
І мене там сприймали, як учасницю показу мод! Мене! Показу мод! - Тамсі істерично розсміялася. - Не буду описувати мої спроби втекти звідти чи спроби відмовитися від накладання макіяжу і мого одягання. Стилісти зробили мені там зачіску. Як вам?
Дівчина повертіла головою, демонструючи красу бездоганної зачіски, й Марсіял, відчувши, що від випитого в нього вже трохи шумить у голові, раптом посміливішав і видав:
- Ти дуже вродлива, Тамсі! І зачіска в тебе ідеальна!
Дівчина раптом густо почервоніла, знітилась, але швидко взяла себе в руки й навмисно бравим голосом продовжила далі:
- Ну, це ясно! Цей образ робила вдосконалена віртуальна програма останньої версії! Та я не про це! Я про те, що програма не слухається! Все навколо вийшло з-під контролю! Наче ми не організатори, а просто учасники! І я не можу вийти з вірту! Я ж намагалася втекти з того модельного агентства, навіть спробувавши просто залишити проєкт. Ключ не працює! Таке враження, що програму зламано. Або ключ хтось змінив на інший.
- Тамсі, не перебільшуй! - смикнувся Банто і дістав з кишені свій ключ. Це і справді була просто зв'язка ключів, в яку оформив Банто коди входу і виходу з віртуальної реальності. - Щоб довести тобі, що ти помиляєшся, я зараз вийду і зайду.
#558 в Фантастика
#144 в Наукова фантастика
#835 в Детектив/Трилер
#365 в Детектив
Відредаговано: 04.11.2024