Розділ 8

На терасі стояла Тамсі. Але яка! Руде, завжди розсипане по плечах вихристими прядками неслухняне волосся було зібране в елегантну високу зачіску. На обличчі вечірній макіяж, що чудово відтінював смарагдові очі й повні чітко окреслені губи. Червона помада робила їх неймовірно чуттєвими. Марсіялові засліпили погляд і сміливо відкриті плечі дівчини, і досить глибоке декольте, де в улоговинці між високими й звабливими грудьми ховалася частинка чудернацького кулона у вигляді ключа.

Довга зелена сукня елегантними хвилями спадала аж до підлоги, а з-під легких фалд виднілися ніжки, одягнені в елегантні босоніжки з якихось переплетених шкіряних мотузків. Під тими мотузочками знаходилися милі пальчики з червоним педікюром. Саме ці пальчики, які були такі зворушливі і так чуттєво рухалися при ходьбі, поки дівчина підходила до їхнього столика, добили Марсіяла остаточно.

Тамсі була неперевершена! Невже це та розсіяна і завжди сонна жінка, котра завжди дратувала його й він мало не гарчав на дівчину, коли лізла з якимись своїми дурними запитаннями, заважаючи працювати?

Вона завжди сиділа у їхньому відділі за столом напроти Марсіяла й читала якісь товсті паперові книги у масивних обкладинках, хоча всі давно вже навколо перейшли на електронні. І зручніше, і матеріалу більше завжди поміщалося в електронних бібліотеках. Колись Марсіял навіть спитав у неї про це. Вона з переляканим виглядом тоді пояснила, що книги з її бібліотеки, яка лишилася від прадідуся. Він працював психологом і зібрав гарну добірку з цієї сфери. І їй, Тамсі, подобається гортати сторінки й нюхати запах старого паперу. 

Марсіял тільки гмикнув, знизав плечима та й забув про це. Тамсі була дивна, незрозуміла і трохи його дратувала…

Але зараз вона своїм "неправильним" виглядом убила його наповал. Бо виявилося, що під безформними светрами та широкими джинсами сховалася… красуня!

- Вау! Тамсі! Чи це ти? - підскочив із місця Банто й підбіг до дівчини. - Ми з Марсіялом просто в шоці! Дивись, наш Марс аж склянку впустив, побачивши тебе! Це від несподіванки! Ти сьогодні просто неперевершена! Вирішила теж взяти участь в експерименті? Шукаєш чоловіка? Шкода, що організатори не беруть участі в проєкті! І куди ти зникла, чому не заякорилася? Але це не важливо! Важливо, що ти з'явилася! І яка! Німфа! Богиня! Королева! Але не лише в проєкті є цікаві чоловіки, кралечко! Банто завжди до твоїх послуг! Я теж досить видний чоловік! - він жартував і підморгував. 

Поки Банто сипав дурними репліками, Тамсі мило почервоніла й всілася на стілець поряд з Марсіялом, але не могла вставити й слова у гарячковий монолог Банто. Той, напевно, вирішив, що Тамсі сьогодні дуже навіть може стати предметом його залицянь.

Чоловік, метушливо відштовхнувши по підлозі вбік плескатий кругляш робота-прибиральника, що якраз закінчував прибирати і розбиту склянку, і чорний напій на підлозі біля ніг Марсіяла. перетягнув свій стілець до Тамсі. Сів із іншого боку від дівчини. Вона опинилася між чоловіками, але все ще мовчала. Здавалося, і сама а шоці від своїх перетворень та змін.

Марсіял відчув легкий запах ніжних парфумів від дівчини, й це ще більше збурило в його душі вихор емоції.

Дівчина його не лише вразила. Вона приголомшила його. І він… захотів її поцілувати. Дивився на червоні звабливі губи, котрі були так близько, і не міг впізнати не лише звичну й дратівливу для нього співробітницю, але й не міг упізнати самого себе.

Його наче по голові щойно хтось вдарив. Добрячим обухом. Поряд увесь час знаходилася така красуня, а він, дурбелик, і не бачив!

Зате Банто нині добряче роздивився і тепер не відчепіться, поки не затягне в ліжко! 

Марсіяла пройняло страшне роздратування і злість на друга. Навіть... ненависть? Невже це називається ревнощі? Вперше відчув чоловік драпіжні колючі кігті цього почуття, що роздирають ізсередини, і йому це не сподобалося. Вирішив узяти себе в руки. Почав думати про інше, щоб заспокоїтися…

Їм працювати треба, а тут ця… безвідповідальна особа одягнулася невідомо у що… Спокушає Банто. Так, напевно все це зроблено, щоб потрапити до Банто в ліжко. Адже він при Тамсі часто розповідав, як і коли він зустрічається з іншими жінками, і навіть інколи видавав деякі подробиці їхніх любовних експериментів у ліжку. Тамсі тоді сприймалася просто або як звичайний, добре перевірений друг, а не жінка. Або, навіть, і предмет меблів, співробітниця-стіл, наприклад, котра є частиною інтер'єру. 

Марсіял почервонів від цих спогадів. Було ніяково, бо вони з Банто вели себе, як дурники…

Ні, він не міг зараз, як виявилося, гніватися на цю дівчину, яка щойно вразила його просто в саме серце. Воно гупало так швидко й сильно, що Марсіял боявся - вилетить із грудей і впаде просто під ноги цій несподіваній красуні, просто біля тих гарненьких зворушливих пальчиків, які неймовірно його схвилювали.

Але він міг (так і робив, не в силах опиратися хвилі емоцій!) гаряче, палко, гостро, по-звіриному ревнувати!

Тим часом Банто почав розпитувати, цілеспрямовано ведучи дівчину у свої залицяльні пастки.

- А в тебе є чоловік, Тамсі? Я навіть чомусь і не цікавився раніше?

Дівчина, напевно, вже трохи оговталася від такої несподіваної словесної атаки Банто, бо почала говорити. І все те, що говорила вона, Марсіялові дуже сподобалося. Але дещо й стривожило.