Глава 2. Мислення

Мислення

 Що собою представляє мислення? Якщо подивитись на предмети реальності наш мозок прийме тисячі інформаційних одиниць які відобразяться у нашому мозку і якщо цей момент був би єдиним тоді мислення було би відсутнє. Але наступну мілісекунду предмет змінюється по якихось критеріях і саме цей рух предмету і запускає наше мислення. Відбувається функція віднімання попередніх інформаційних одиниць від тих що є зараз. І те спільне що лишається і є критерієм який визначає предмет. Визначає частково, адже він (предмет зараз) на ену кількість відсотків схожий на попередній. Даний продукт та дія спрощення називається мисленням. Продукт ,це те що вийшло - називається «алгоритмом смислу», який і є критерієм за яким у майбутньому будуть оприділяти предмет із таким же набором інформаційних одиниць.

До речі прогулянка на самоті навіює на роздуми в силу того що людина споглядає багато асоціаційних предметів які сортуються. Хочу привести увагу читача що саме мислення ,як процес, відбувається досить швидко. Через візуальний канал це 2/24 секунди. Тобто якщо людина може сприйняти лиш 24 кадри за секунду то перший і другий кадр запускає мислення, при вловлювальних змінах інформаційних одиниць у них.  Якщо це перше споглядання об’єкта. Якщо об’єкт уже споглядав ся у русі то він має уже виведений алгоритм смислу, і при наступному його спогляданні він визначатиметься виведеним алгоритмом смислу.

Зупинитись щоб зрозуміти

   «І» відставив книгу щоб переварити щойно прочитану інформацію. В голові крутились думки , отже виходить що речі мають свої алгоритми смислу , інформаційні одиниці за якими мозок їх визначає і виводить як назву. А назва предмета позначається словом.  А слово в свою чергу є поняттям . Інтересненько виходить промовив про себе «І» получається що алгоритм смислу це та річ з якої формується поняття – основний елемент такої науки як «логіка», а алгоритм смислу основний елемент такої науки як «Алгоритмічна психологія». Як воно у нас тут все цікаво виходить сказав «І»  і відклав книгу в сторону. Відчувши радість, він став ходити по кімнаті, чекаючи поки нові думки, піднявшіся подібно пірю, уложаться в його голові.

Структура  Алгоритмів смислу

   Алгоритми бувають різних рівнів. Наприклад: алгоритм смислу «моє житло» включає в себе такі алгоритми: -  як місце в просторі (адрес житла)

- структура житла (ті стіни які створюють кімнату в якій ти проживаєш)

- право на володіння (це може бути правовий документ, або алгоритм морального права на володіння цим ресурсом).

Звичайно ще є маса інших критеріїв які мозок індивіда може приписати до даного терміна.

Дім «І»

   Успокоївшіся думки дали «І» присісти на свій диван. Де він став обводити поглядом кімнату яку називав своїм домом. Це було місце до якого він міг завжди вернутись незважаючи ні на що, для нього це було неким укритім, неким місцем де він міг вилікувати свої рани, які отримував в подорожі за кращим життям. Оглядаючи поглядом кімнату, він жартома став шукати відповідь, а що таке дім? І знову відкрив книгу на тому місці на якому зупинився швидше.

 Суть в тому що такий алгоритм смислу як «дім» має свою структуру. І для нього елементами є менші алгоритми смислу, які і наповнюють його житло. Але якщо робити ремонт, уборку, перестановку, перепланіровку або навіть так категорично як переселитись у нове місце – то те що лишиться спільним і стане оприділенням алгоритма смислу «мій дім».

 Дивний цей автор Андрійчук Андрій книга ніби називається алгоритмічна психологія, а про отношенія тут поки що ноль сказано. Інтересненько так.

От чого непевно мозок за одну секунду може сприйняти через зір двадцять чотири кадри, напевне саме ця фішка дає змогу із простих речей зрозуміти щось більше, таке як мій будинок.

 Якби хтось замінив вхідні двері до мого житла на інші, я став би сумніватись чи це дійсно місце де я живу, і став би шукати додаткові алгоритми смислу, щоб оприділити це.

Сон про відмінки

Заснувши «І» бачив сон як будучи ще юним він сидів за своєю партою і слухав тему уроку про відмінки. Учителька унило повторювала в українській мові є сім відмінків за якими відміняється слово. І стала їх записувати на дошці кусочком крейди.

 Називний -  хто? Що? (книга);

Родовий  -  кого? Чого? (книги);

Давальний - кому?  (книзі);

Знахідний -  кого? Що? (Книгу);

 Орудний - ким? Чим? (книгою);

 Місцевий - на кому? На чому? (на книзі);

 Кличний - (книго).

 По суті це був матеріал для нього щоб пізнати одну і туж суть «книга» в розмові і в текстах слів. І інші слова в українській мові тоже виділялись по відмінкам подібно цьому слову.

 І тут учителька з якихось причин сідає на своє місце і визиває юного «І» до дошки де він вловлюючи на слух фразу став записувати на дошці вже зовсім малим куском крейди наступне речення - «Маніпулюють людьми коли сумніваються в них». А тепер провідміняй це речення.

Ну, що роблять? (маніпулюють), ким? (людьми), коли? (коли сумніваються,) в чому? (в них).  «Ну десь так» - відповів довольний собою «І» ставлячи крапку в реченні.

«І» проснувся здригнувшись і промовивши до себе: «Що це було?!». Крізь вікно пробивалось вранішнє сонце нагріваючи книгу «Алгометрична психологія».  «Тьху от начитався на свою голову» -з посмішкою сказав «І» і знову ляг  доловлювати вранішні хвилини сну.

Зв’язки

 Алгоритми смислу, як можна було прочитати в попередніх реченнях мають структурний характер. Уявим собі, задзвонив будильник, і через деякий час людина вже була на роботі, і приступила до своїх обов’язків. І коли його запитали, як він провів свій час із девятої години до одинадцятої години? Він може відповісти що працював на роботі. «Працювати на роботі» це алгоритм вищого порядка, порівняно із алгоритмами які включаються у нього. Но про це я розкажу пізніше, а зараз хочу звернути увагу на те наповнення яке включає цих дві години робочого часу.